Отже було два товариша. Однокласники, сусіди. З дитинства дружили. Обоє працювали у районній лікарні. Один був медбратом, інший водієм на швидкій.
Разом ходили і в спортзал на тренування, і проводили вихідні у великій компанії. Словом, були як брати.
Василь мав дівчину, освідчився їй. Та сказала так, але ще не було нічого остаточно вирішено про дату весілля, тож молоді люди продовжували зустрічатися, але вже всі знали, що Василь жениться.
Одного разу, було якесь свято, велика компанія хлопців як завжди зібралася у сільському кафе провести вечір. Нареченої Василя того разу чомусь не було з ним.
Добряче закусивши, хлопці почали із Василя жартувати, мовляв хай набувається, бо скоро уже жінка не пускатиме нікуди.
Що прийдеться йому пеленки прати, і тещі догоджати, ну, як то буває молоді люди, коли хильнуть, коби лиш ляпати язиками, щоб всі реготали.
Але тут Іван випалив, мовляв, споримо, Василю, що твоя майбутня дружина за два тижні опиниться у моєму ліжку. І оком не моргнеш.
Замість того, щоб якось спамʼятати друга, той закусився, і каже «Давай»
Всі, хто сидів за столом на кілька секунд просто заціпеніли. Як на таке можна погоджуватись?
Василь не мав ніяких сумнівів на рахунок своєї дівчини, тож хотів просто провчити друга. Заклалися на гроші.
Іван так загорівся виграти спір, що забув про совість. Але насправді, наречена найкращого друга дуже йому подобалася давно. Тому він почав діяти.
Спочатку підіслав знайому дівчину до друга, та щосили приставала, навіть хотіла його поцілувати а Іван їх фотографував.
Здивований Василь посміявся, відштовхнув нежданну причепу і пішов собі далі.
Далі роздрукував фото і показав їх Василевій дівчині. Звичайно, такі докази важко було відкинути. Щей до того Іван розказав байку, що Василь давно із нею зустрічається, і часто хвалився що живе собі на два боки.
Він підговорив її не відповідати на дзвінки, не говорити і не бачитись із ним. Сам заглядав у заплакані очі дівчини, і все шептав, що буде поруч. І був поруч, кожен день, приносив квіти, підкладав плече підтримки.
Серце дівчини було розбите, вона не змогла виплутатися із липкої павутини брехні і наклепу. Що сталося далі?
Розпалося весілля. Розлетілась на шматки чоловіча дружба. Три людини, три долі через спір і тупість були розбиті.
Автор: Mavka
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
