Із чоловіком разом шість років. Відносини завжди були нормальні. Але нещодавно все змінилося.
Він працює на новій роботі нещодавно. Ще багато чого не знає, премію отримує не завжди. Він на початковій точці кар’єрного зростання.
Грошей заробляє достатньо, на більш-менш хороше життя вистачає. А я вже на керуючій посаді. Зараз підвищуюсь ще, працюю собі в насолоду.
Я обожнюю свою роботу і витрачаю на неї багато часу. Плюс усі свої примхи оплачую сама.
У чоловіка випрошувати гроші на одяг та манікюр — уявити собі таке не можу. Це нижче за мою гідність.
І тут він почав говорити, що я надто багато працюю. Спочатку лише розмови, а зараз уже пішли образи та майже щоденні претензії.
Крім того, що робота – це моя віддушина, то це ще й засіб гарного заробітку в сім’ю. Але йому потрібна увага.
Як змінити його думку щодо роботи? Адже я і на початку відносин була трудоголіком.
Що змінилося останнім часом, не розумію. Наче він проти мого успіху.
Подруга каже, що чоловіки не люблять успішніших дружин, ніж вони. І якщо я хочу бути одружена, маю поміняти роботу.
Я не згідна з її порадою. Чи може ще стати домогосподаркою?
Хто заважає чоловікові розвиватися та робити кар’єру!
Ніколи не думала, що він може заздрити мені.
Чи це чоловічі комплекси?
