Кажуть, у цей день треба просити прощення. Язиком більш за все грішимо. І думкою.

Полудень. Пригріває квітневе сонечко. На лаві біля двору сидять подружки.

Четвер останнього тижня перед Великоднем називають Чистим. Кажуть, як у цей день помиєшся, весь рік будеш чистим. Що іще треба робити і що не можна у четвер Страсної седмиці? Запитала у селі Вересоч Куликівського району.

У п’ять годин треба встати, покупатися, — вчить Наталія Афанасіївна. — Помитися, голову помить. Як знаєте молитву для оздоровлєнія, прочитайте. Якщо не знаєте, читайте «Отче наш». Її читають, як встають, лягають, ідуть робить. Помилися, в хаті приберіть.

— Кажуть, як поприбираєш у Чистий четвер, то буде весь рік чисто? — мрію про таке чудо.
— Буде чистота коло вас, коли будете її придержуватися. Господь буде помагать. Як заведете за тиждень чи за місяць, то за день не справитеся, — усміхається Наталія Афанасіївна.
— Після Чистого четверга не білять, не мажуть хати, не перуть білизни.

На городі можна де-не-де підгребти, — додає Ганна Михайлівна.
— У Чистий четвер ідуть говіть, — роз’яснює далі Наталія Безь.

— Алисей тільки у Чистий четвер говів. Так бачили, який чистий ходив? — сміються подружки, згадуючи Алисея. — Уже помер. Прожив, мо’, 90 років. Пошту носив. Магазин будували. Бите скло валялося. А він ходив у чунях на босу ногу. Чуні поскидав. І по склу йде. Каже: «Ноги заживуть. А якщо чуні поріжу, дірка буде, треба буде нові купувать».
— У Чистий четвер увечері треба йти у церкву сповідатися, — серйозно продовжує Наталія Безь. — Після того увечері їсти не можна, пити не Можна. Зранку не можна нічогісінько в рот брать. Натщесерце піти причаститися. Після причастя — їж, але тільки пісне. До Пасхи ні сала, ні ковбас, ні випивки не можна. Хіба водички, чайку.

А з чоловіками теж не можна? — запитую.
— Не можна, не можна… — зітхає Наталія Афанасіївна. — Причаститися треба, очистить душу.

— Причаститися… Як воно тебе саме причащає. Це ж тобі природа, не що, — сумнівається у церковних настановах Ольга Тишко.
— Природа природою, а на все ж є врем’є, — говорить Наталія Безь.
— Це вона так вважає, бо стара, — заперечує Ольга Федорівна. — Можна через це розійтися. Різне буває. Не на всякого це чоловіка терпіти до Пасхи.

76-річна Раїса Гриценко: «Голову миють, щоб вона прочистилася»

До схід сонця голову миють, щоб вона прочистилася. Мало помити голову. Треба просить прощення. Язиком більш за все грішиш. І думкою. Лізуть думки різні в голову.
Садять у Чистий четвер цибулю, редьку. Ловко буде рости. Після Благовіщення уже земля вся вважається трудоспособна.
Останній тиждень називається Страсна седмиця. На цьому тижні особливо строгий піст. Тепер можна поститися. Горіхи є, яблука. І вишні заморожують. Картопля, капуста, гриби. То раніше бідно жили, не було чого їсти. Тільки цибуля, буряк, морква.

Страва до посту «Шупеня». Рецепт від вересочанки Надії Прищепи
Зварити окремо склянку пшона. Окремо —дві склянки сухих подрібнених опеньок. Як зварилося, перемішати. На сковорідці приготувати приправу — можна з моркви, цибульки. На олії добріша, ніж на салі.

88-річна Оксана Омелянівна Овраменко: «І вода, і роса бувать цілющі»

— Помитися, покупатися треба. Не завжди це виходило. 19 років дояркою працювала. Ланковою була в колгоспі. За роботою, траплялося, й світу білого не бачила.
Купатися у Чистий четвер можна дома, можна у річці, як є здоров’я. У цей день вода цілюща. А у травні, на Григорія, роса цілюща. Я зранку на Григорія росу збирала у мисочку. Тією росою закапувать очі добре. Помагає від хвороб.

Куди треба виливати ту воду, в якій помиєшся у Чистий четвер?

Оксана Овраменко:
— Воду треба вилити надвір. І в ту воду щоб ніхто не ступав. На перехрестя виливають ті, хто любить ворожити горе людям.

Наталія Безь:
— На шлях не можна ні в якому разі виливать того, що помиєшся. Не можна виливать туди, де люди ходять.
Якщо водичка святенька, виливають під построечку. Я, як буду митися в Чистий четвер, кину святої лепешки, васильків, чорнобривців. Святила їх на Маковія. Васильки пахучі-пахучі. Лепеха теж пахуча. І листя, і корінь. Якщо васильки свячені, то й водичка буде свячена.
Виливать воду треба рано. Як помився, то відразу треба й вилить. Як зайде сонце, виливать вже не можна.

Раїса Гриценко:
— Під кущик. Адже перед Чистим четвергом і говіють, і мируються (обряд миропомазання). Увечері помируєшся, а зранку помиєшся, ту водичку під кущик. Бо вона з миром.
Надія Прищепа:
— Ту воду де виллєте, там і добре. Це не страшне. Це послі мертв’яка треба виливать так, щоб нічия нога, навіть птича, не ступала. Бо то вже буде мертва земля, як і земля з могили.

Кажуть, Бог тричі на рік відпускає мeрців з того світу. Перший раз у Чистий четвер. Другий раз — коли квітнуть жита, третій раз — на Спаса. У цей день вони не бояться ні хреста, ні молитви. В Чистий четвер мeрці встають опівночі з своїх гробів і приходять під церкву… Чи знають про це повір’я мешканці Вересочі?

Оксана Овраменко:
— Мeрці виходять із могил? Як же звідти викарабкаєшся?
Наталія Безь:
— Меeрці піднімаються, але не на Чистий четвер… То пишуть із своїх голів. Як понаписують, то страхоттє.
Раїса Гриценко:

— У четвер мeрці встають? Не чула. Це бабські забобони.
Андрій Гнотенко, сільський голова:

— Хіба що душі померлих можуть з’являтися. Я в це вірю. Поминали бабусю. Дзеркала завішували простирадлами. Годин сім вечора. Ми вдвох сиділи: тітка і я. Бачимо, тінь по простирадлу. Ніби людина проходить. Думаю, то була тінь від бабусиної душі.

Кажуть, що от над тобою сприятлива аура, несприятлива… Якщо збираються більшість душ, які хочуть тобі допомогти, у яких нема боргу перед Богом, то вони створюють сприятливі умови для живої людини. Якщо переважають падші душі, то й аура несприятлива.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №15

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram