Ніколи не розуміла жінок і чоловіків які одружуються і починають виховувати дітей своїх партнерів.
Мені завжди здавалося це неправильним.
Можливо зараз покоління інших і всі ставляться до цього нормально, а я не можу ніяк з цим змиритись.
У мене один син.
Все життя вкладали тільки в нього.
Школа, університет, престижна робота.
Думали знайде собі дівчину з якою створить сім’ю і у нас будуть рідні онуки.
Не знаю коли не догледіла, коли пропустила.
Син знайшов собі розлучену жінку в якої вже є дитина.
І він вирішив що виховувати дитину своєї дружини буде дуже гарною ідеєю.
Але моя думка що чужі діти все рівно будуть віддавати перевагу рідним батькам.
Ми з чоловіком вже й змирилися з тим що у нас невістка з дитиною, але все рівно хотілося б ще й своїх онуків.
Коли ми хочемо донести це синові, він ухиляється від розмови. Каже що у них є вже дитина і він йому як рідний батько і не бачить різниці між своїми і чужими дітьми.
Адже він його виховує.
А невістка тільки рада звісно, нащо їй ще дітей, якщо знайшла собі чоловіка, який готовий виховувати і все віддавати для її дитини.
А я не можу з цим змиритися. Також не можу прийняти за свого онука.
Не знаю можливо я не права?
Автор: Оксана
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
