Коли подруга з сином йшли, я стала помічати, що вся квартира прикрашена козулями. Я раз у раз натикалася на черговий сюрприз. Удома він цього не робив, а чому в гостях так? Не дуже то приємно ходити і підбирати зелені козюльки з дивана, столу і дверей

У мене була подруга, яка любила приходити до мене в гості. Вона мати-одиначка. Був у неї синок чотирьох років. Пустотливий хлопчина. Він завжди був дуже товариський. Жили вони з бабусею і дідусем. Жили важко. Батько дитини не допомагав, а Олена ледве зводила кінці з кінцями.

Коли вони приходили до мене в гості, я завжди намагалася пригостити чимось смачненьким сина подруги. Було трохи шкода його. Адже сьогодні, коли заходиш в магазин стільки всього продають. Звичайно, дитині все хочеться, а мати не може купити йому багато чого.

У підсумку, хлопчик так звик що у мене в гостях завжди дають багато смачного, що став проситься до мене все частіше. І саму Олену ця ситуація влаштовувала. Як тільки відкривався ліфт, хлопчик кричав: Дай цукерку!

Ситуація по початку виглядала кумедною, а потім стала напружувати. Сказати подрузі про це не знала як. Подумає, що мені шкода для дитини. Але щодня годувати його я теж не зобов’язана. Я стала класти у вазочку кілька цукерок і коржиків, а потім говорила, що закінчилося. Начебто не образила подругу і дитину теж пригостила.

Після цього я стала помічати, що як вони підуть вся квартира була прикрашена козулями. Я раз у раз натикалася на черговий сюрприз. Я була в сказі. Удома він цього не робив, а чому в гостях так? Не дуже то приємно ходити і підбирати зелені козюльки з дивана, столу і дверей. Знову! Як вчинити?

Подруга не робила зауважень синові. Але мені то навіщо робити генеральне прибирання після кожного їх візиту. Намагалася не звертати уваги. Але так довго неможливо! У підсумку я стала все частіше відмовляти їм у прийомі. Якщо Олена говорила, що вона їде до мене з сином, я говорила, що зайнята й вигадувала інші відмовки. Коли Олена приїжджала одна, я зустрічала її із задоволенням.

Можливо, ви засудите мене. Може треба було поговорити з подругою. Але, з огляду на її характер, вона б на століття образилася. Хоча час нас таки розвів. Може не потрібно було терпіти і викручуватися, щоб не образити чиїсь почуття на шкоду собі.

Фото ілюстративне спеціально для Особлива