Катерину в народі вважали заступницею жінок. Їй моляться для того, щоб легко розв’язатися від тягаря, вдало вийти заміж, позбутися жіночих недуг і здобути щастя.
За традицією цього дня розпочинали санні катання. Для цього запрягали коней, прикрашали їх різнокольоровими стрічками, проїжджали широкими вулицями з піснями та примовками. Молодь каталася на санях з гірок, знайомлячись між собою. Старші підшукували собі пару, зважаючи на рум’яних дівчат.
Ті, у свою чергу, чепурилися перед виходом з дому і також виглядали наречених. До Масляної був час визначитися, адже взимку весілля грали дуже рідко, лише у виняткових випадках.
Приділяли увагу молодятам, на честь яких влаштовували святковий обід. Вони першими проїжджали на санях, запряжених кіньми, а перед будинком обов’язково проходили кожухом, вивернутим хутром назовні. Так робили для того, щоб у молодих було щастя в особистому житті і жодне зло не торкнулося їхньої родини.
7 грудня незаміжні дівчата ворожили на наречених, приворожували їх у різний спосіб. Багато пекли коровай або колобок з житнього борошна, давали йому охолонути, а потім катали по столу навколо речі коханого. Вважалося, що це приваблює нареченого до будинку і будить у ньому сильне почуття любові.
У вечірній час дівчата сідали за ворожіння, лили віск, щоб дізнатися про свою долю. Існував звичай, що допомагає визначити, яка з дівчат одружиться першою.
Для цього кожна зривала гілочку з яблуні або вишні, ставила у воду і чекала, чи розпустяться листочки до Різдва. Тим, у кого гілочки зазеленіли, пророкували швидке весілля та міцне кохання з чоловіком.
У день великомучениці Катерини дівчата молилися святій, щоб захиститись від будь-якого зла. Незаміжні дівчата просили надіслати добрих наречених. Заміжні жінки підносили молитви за захист сім’ї від негараздів, а вагітні просили легких пологів.
Молилися святий і ті, хто не міг дочекатися поповнення у сім’ї. Вважалося, що щира молитва, звернена до Катерини, допомагає з поповненням у родині.
