Кричала колишня мого чоловіка мені в трубку, які ми погані і як добре живимо, а їхній  син чуть не голодує, бо аліменти дуже малі чоловік платить.Кричала мені в трубку, які ми погані і як добре живимо, а їхній  син чуть не голодує, бо аліменти дуже малі чоловік платить. Я не розумію, як можна було скрити від мене свою дитину?

Познайомилась я з майбутнім чоловіком на роботі.

Я працювала вже давно, а він недавно влаштувався. Поспілкувавшись зрозуміли, що у нас дуже багато спільного.

Все так стрімко розвивалось, побачення, знайомство з батьками.

Скажу відверто я закохалася дуже сильно. Такий добрий, чуйний, розумний.

До мене ставився, як до принцеси.

Почали планувати спільне майбутнє.

Трохи здивувало тільки одне, що у свої 35 не мав свого житла тільки старенька машина.

Так як говорив, що у нього старенькі батьки потрібен догляд тому жив з ними.

Читайте також: Тепло на душі стає, коли їдеш додому в Україну, проходиш митницю, ось і мова рідна душу гріє. І родичі з часом стають чужими людьми

Та для мене це і не було проблемою.

Я самодостатня жінка, у мене своя квартира.

Спланували весілля, скромне на 30 чоловік. Мріяли про дітей.

Чоловіку дали підвищення на роботі, жили і складали плани на майбутнє.

Не знаю звідки і хто дав мій номер, но як виявилось подзвонила колишня чоловіка.

Кричала мені в трубку, які ми погані і як добре живимо, а їхній  син чуть не голодує, бо аліменти дуже малі чоловік платить.

Я не розумію, як можна було скрити від мене свою дитину?

Що мені робити?

Чоловіка кохаю, але пробачити не можу.

Автор: Оксана