Лариса вигадала, що має хатню робітницю. Чоловік гроші давав, а квартиру дружина сама прибирала. Поворот був несподіваний і правда розкрилася

Таким чином вона, проти волі чоловіка, допомагала своїй сім’ї: мамі і сестрі. Всім відомо, чим більше даєш — тим більше починають просити і вимагати. Заради зрослих апетитів родичок, Ларисі довелося вдатися до ще одного способу обману: вигадати домробітницю.

— Тома, привіт. Мені потрібна твоя допомога, — зателефонувала Лариса сестрі, коли її чоловік Дмитро виявив бажання познайомитися з домробітницею. Джерело

— У тебе є якась подруга, яка може до мене приїхати і представитися моєю домробітницею? Діма почав підозрювати, що це я будинок в порядок привожу, вимагає знайомства.

— А що, своїх подруг у тебе немає? — Діма їх усіх бачив і знає. Виручиш?

— Я запитаю.

— Тома, мені завтра треба! Будь ласка!

— Я ж уже сказала, що запитаю! — роздратовано відповіла Тамара.

— Дякую, буду чекати дзвінка. Поговоривши з сестрою, Лариса на мить задумалася: а навіщо вона взагалі бреше чоловікові?

Гроші, які виділяються Дмитром на оплату послуг домробітниці, осідають в кишенях Тамари і мами. А Тамара, замість того, щоб допомогти з пошуком підставної працівниці, ще й незадоволена? Шлюб Лариси і Дмитра був сприйнятий її родичками як відповідь на багаторічні благання і заклики до вищих сил з проханнями вибратися з убогості.

Дмитра, з зарплатою в 50 тисяч гривень, вони вважади заслуженим подарунком долі. Сюрпризом стало те, що Дмитро навідріз відмовився допомагати безробітним особам. Вірніше, він допоміг: знайшов гідні вакансії і домовився про прийом на роботу.

Але на співбесіду не прийшла ні сестра, ні мати Лариси. Чоловік з чистою совістю умив руки, заборонивши дружині викидати гроші на вітер — віддавати їх цим ледащим. Лариса хитрувала, як могла: купувала дві блузки замість однієї, другу віддаючи сестрі.

Продукти закуповувала в подвійному об’ємі, чесно відвозячи половину мамі. Завищувала ціни на одяг, взуття і косметику, куди йшла різниця — і їжаку зрозуміло: в бездонні кишені Томи і мами. Увечері, за півгодини до повернення Дмитра з роботи, Лариса ще раз зателефонувала сестрі.

-В мене немає часу! — агресивно відповіла Тома.

— Тома, якщо до завтра у мене не буде кандидатки в домробітниці, яка підтвердить, що вже кілька місяців прибирає у мене вдома, я розповім чоловікові правду і дyлю з маком вам з мамою, а не гроші! — несподівано для самої себе розлютилася Лариса, відразу ж засоромившись свого пориву.

— Грошима докоряти, так? Хороша сестра.

Буде тобі кандидатка! Прибравши телефон, Лариса погладила живіт: «Нічого, малюк, тато нас не буде сильно лаяти. Чи буде? Як думаєш?» Останній місяць вагітності видався особливо важким: велика дитина, постійне відчуття втоми і бажання поспати.

Ще раз погладивши живіт, Лариса пішла домивати ванну: гроші за це чоловіком заплачені. У ванній кімнаті Дмитро, повернувшись з роботи, і знайшов дружину. Пеpeйми були в самому розпалі. Чоловік викликав швuдку і поїхав з дружиною в полoгoвий будинок. У четвертій годині ночі на світ з’явився Максим. Вранці, коли новоспечена мати ще спала, їй зателефонувала Тома:

— Чекай, сьогодні о шостій до тебе приїде моя знайома. Її звуть Наталя, твій номер я їй дала. На проїзд їй потім даси.

— Тома, я наpoдила, — ледь чутно промовила Лариса.

— Наpoдила? Почекай, ти зараз в пoлoгoвому будинку? А якого дідька я тут п’яту точку рву, щоб тобі нібито домробітницю знайти? Коротше: тебе як випишуть, ти мені подзвони, я Наталю пришлю. Все до побачення! Ні слів привітань, ні питань про самопочуття.

Лариса сподівалася, що хоч мама, якій Тома обов’язково скаже про наpoдження дитини, подзвонить, виявить бажання побачити онука. Дзвінок мами пролунав після обіду:

— Ларочка, як це здорово! Знаєш, що можна буде робити? Купувати дитині речі з Авіто, а твоєму Дімі говорити, що все нове і дороге! А ще …

Читайте також: – А де це ти, доцю, взяла таке дрантя? – запитують мене дві бабусі на базарі у Верховині на Івано-Франківщині. – Я за таке і 20 гривень не дала б

Лариса не стала слухати, що там ще у мами в планах. Вона нарешті зрозуміла одну важливу річ: родичкам на неї начхати. Вони навіть не запитали, як звуть немовля, зате вже придумали, як на факт його наpoдження можна набити свої кишені.

Діма мав рацію: гроші на вітер. Лариса все розповіла чоловікові: що не було ніякої домробітниці — цього персонажа вона вигадала, і речі дешевші коштували, і продукти тепер будуть купуватися тільки для них трьох, ні шматочка хліба не піде на сторону.

— Головне, що ти сама це зрозуміла. Марно лаятися і забороняти, поки до самої людини не дійде. Я ліжечко зібрав. Чекаю вас вдома, — посміхнувся Дмитро.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram