Ліна оніміла. Вона зрозуміла, що її сестра з Олегом не спaла. І це могла бути їхня перша ніч. «Що я наробила!» – аж тепер до голови дійшло. Хлопець ще довго відходив від витівок близнючок

Обручка для сестри-близнючки

Ліда і Ліна були знаменитостями у селі. Що вже поплакали від них і вчителі у школі, і бібліотекарка, і продавчиня у магазині. Добряче натерпілися і їхні батьки, поки діти виросли. Бо були дівчата схожі, як дві краплі води, і дуже капосні.

Що не зроблять – спихають провину одна на одну. Тож ніколи не можна було зрозуміти, хто насправді винен, а хто лукавить. А дівчата спеціально вибрали таку тактику, бо знали: тільки так їм обом все зійде з рук. Джерело

Повиростали, вступили до університету. Дівчата спеціально обрали різні фахи, щоб мінятися на парах й одним махом освоїти дві спеціальності. Думали, потім розберуться, якій що краще буде до душі. І справді так вийшло, що Ліні більше сподобався «дизайн», на який подала документи Ліда, а сестрі – її «економіка». Домовилися, що не просто дипломами, а всіма документами поміняються – і свідоцтвами про народження, і паспортами…

Отак близнючки постійно грали зі всіма. Та у їхні ігри втрутилася любов.

Уже дівчата познаходили собі роботу. Ліна, яка тепер була по документах Лідою, влаштувалася у столичну фірму, котра займалася дизайном інтер’єрів. Її сестру запросили на роботу економістом у новостворену будівельну організацію в Київ. Ніби в обох все було добре. А жили дівчата разом на найманій квартирі.

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegramта Instagram

Одного вечора Ліда затрималася на роботі. Повернулася пізно, майже опівночі. Ліна відразу внюхала від сестри аромат розкішних чоловічих парфумів. За ними заховався навіть запах вина, що відчувався у Ліди з рота.

– З ким це ти так довго гуляла? – випитувала сестра.

– Та до шефа прийшов компаньйон, запросили мене і ще одну бухгалтерку у ресторан на каву. А що? Той компаньйон очей з мене не зводив. Молодий, симпатичний, нежонатий! Весь вечір бісики мені пускав і так хвилювався, коли до мене на «ви» звертався, – при цьому Ліда аж розсміялася.

– Я рада за тебе, що гарно провела вечір, – підморгнувши сестрі, сказала Ліна. – Дивись, може, щось з того й вийде – на весіллі погуляємо.

– Час покаже, – задумливо відповіла та.

Десь через місяць Ліда знову прийшла пізненько з букетом… синіх троянд. Сестра аж танцювала біля тих квітів:

– Ну він дає! Це які грошиська такі квіти коштують!? Певно, закохався по самі вуха.

– Ми не говорили про любов, просто гарно провели вечір удвох, – одразу стала виправдовуватися Ліда.

– То хоч скажи, як твого красеня звати? – запитала Ліна.

– Олег. Але не вгадаєш, як його називає мама – Лежик, – усміхаючись, відповіла близнючка.

Через півроку Ліду було просто не впізнати – вона сяяла від щастя.

– То коли ти вже нас познайомиш? – не вгавала сестра. – Чи ти спеціально його від мене ховаєш?

– Не сердься тільки: я йому про тебе не розповідала, – відверто відповіла Ліда.

– Чого це? – від несподіванки широко відкрила очі Ліна.

– Коли зрозумію, що він мене справді кохає і у нас може бути майбутнє – обов’язково познайомлю.

Ці слова дуже образили Ліну. «Як це про мене не сказала? – крутилося в голові. – Вона думає, що я її кавалера вкраду?»

З тих пір стосунки між дівчатами стали прохолоднішими. Ліда не спішила ділитися своїм сокровенним, а Ліна й не наполягала. Десь у куточку її серця почала зріти заздрість.

Одного недільного ранку Ліду викликали на роботу. У неї була важлива зустріч, тож дівчина навіть телефон вимкнула, аби ніхто не відволікав. А Ліна від нудьги попленталася по торговельних центрах.

– Лідо! – прозвучало за спиною.

Ще мить – і чиясь тепла рука лягла на талію. Не встигла отямитися, як губи обпік пристpaсний поцілунок.

– Лежик… А де ти тут взявся? – вихопилося у неї.

– Це ти чого тут? Тож ніби мала бути на роботі, – глянувши у вічі, сказав з ноткою образи.

– А все несподівано раніше закінчилося, – збрехала дівчина, продовжуючи видавати себе за сестру.

– Давай підемо кудись, – запропонував Олег. – Наприклад у наше улюблене місце.

Вона й гадки не мала, куди Лідин кавалер її поведе. Та вже твердо вирішила зіграти роль до кінця. Переконувала себе, що як дійде до чогось особливого, обов’язково у всьому зізнається. Та час минав, а їй у компанії Олега було так добре. Врешті він повів дівчину у свою квартиру.

– А давай повимикаємо телефони, щоб у цю мить нам ніхто не заважав, – запропонувала.

І невдовзі вони цілковито поринули у царство приcтрaсті.

Вранці Олег простягнув Ліні обручку.

– Я довго думав над тим, яка ти людина. Не просто дівчина: дивовижно гарна, ніжна, сором’язлива, ще й, як виявляється, така пристpaсна у ліжку… А саме як людина. Я думаю, з нас вийшла б гарна пара, сім’я. Ти вийдеш за мене заміж?

Ліна оніміла. Вона зрозуміла, що Ліда з Олегом не спaла. І це могла бути їхня перша ніч. «Що я наробила!» – аж тепер до голови дійшло.

– Я увечері тобі відповім. Тільки ти не вмикай телефон, ще раз над усім поміркуй і приходь до мене додому. Після роботи, десь о восьмій буде добре?

– Добре, я прийду.

Коли двері відчинилися, Ліда сльозами зустрічала Олега:

– Чому ти на два дні зник? Я місця собі не знаходила!

Він, нічого не розуміючи, запитав:

– То ти вийдеш за мене заміж?

– Вийду! – радісно відповіла Ліда.

Читайте також: І як я міг проміняти свою Світланку на таку дешеву швaбру – кричав Сергій до молодої дружини. А потім її погpoзи справдилися і сталося стpaшне

– А чому тоді не вдягнула на палець обручку, яку я тобі подарував? – перепитав він.

Запанувала мовчанка.

Тоді з кімнати вийшла Ліна. Вона тримала у руках перстень. Олег стояв, як вкопаний. Аж тепер він усе зрозумів.

Такої зради Ліда сестрі не пробачила. Вона швидко спакувала свої речі і переїхала до колежанки, яка допомогла знайти нове житло. Олег від витівок близнючок теж довго оговтувався, бо не міг зрозуміти, що його вабить більше: лагідна поведінка однієї чи бурхливий ceкс з іншою. Зрештою, обидві більше не захотіли його бачити. І не лише його, а й одна одну.

Наталія КРАВЧУК