“Люди пpактично нiчого не роблять. Люблять гopiлки з пальм нaгнaти і сидіти пити її”: Як українка мешкала з племенами у джунглях (фото)

Жінка з України Галина Кузьменко з Волинської області навчила шити та заробляти на цьому племена, які мешкають у джунглях малазійських штатів Сабах і Саравак. Вони вважаються автономними. При в’їзді ставлять окрему візу.

В Малайзії українка мешкає понад 5 років. Із життям місцевих племен познайомилася випадково. Пише gazeta.ua

“Це було на якійсь вечірці у друзів. Така панянка з вищого суспільства, виряджена в Шанель, підходить, знайомимося: “Що ти робиш?”. Я показую, бо у мене тут хобі з’явилося по шиттю – стьобані ковдри і так далі. Вона каже: “О, а хочеш поїхати в джунглі, дикі-дикі джунглі? І навчити плем’я дусуни шити”. Я кажу: “Давай”. І думаю, все одно ж просто розмови – забуде. А вона не забула. Познайомила з дівчинкою, яка як раз займається цими людьми. Всі друзі з мене сміялися, бо в джунглях раніше були випадки канібалізму”, – розповідає Галина Кузьменко.

Племена мешкають без води та електрики. Живуть у будинках з простого бамбука.

Читайте також: Шлюб з інoзeмцем скaлiчuв життя укpaїнки: “Впeрше вiн мене пoбuв пiсля пoлoгів. Відiбрав у мене донечку. Свекруха пеpетворила життя на пeклo”

“Люди практично нічого не роблять. Люблять гoрiлки з пальм нагнати і сидіти пити її. Також вирощують рис, ловлять рибу. Багато молодих не вчаться, бо не мають на це грошей. Їдуть в міста і стають жeртвами  нaсuльства, несправедливих роботодавців. Їх легко обдурити. Вони, як діти. Пообіцяють, що ось зроби, попрацюй на мене півроку і я тобі заплачу. А вони вірять”

Щоб заробити, жителі племен збирають та здають каучук. На цьому мають близько $10 в місяць.

“Після моїх поїздок, вони роблять приголомшливо красиві речі. Ми продаємо їх за допомогою Фейсбуку. Одна річ коштує 200-300 доларів. Я повністю оплачую всі поїздки, тканини. Люди з інших племен, які почули про це, приходять. Не говорять: “Дай нам гроші”. А просять: “Навчи нас”. Але китаєць, якщо він заробить гроші, він вкладе їх в нову справу і буде далі заробляти. Малаєць заробить гроші і сяде під пальмою. Буде сидіти далі, бо навіщо щось робити, поки не витратив. Така різниця менталітетів”.

“Я боялася, що продадуть ковдру, візьмуть 200 доларів і будуть сидіти під пальмою чергові півроку. Тому поговорили з ними, порадилися. І людині, яка зробить ковдру, або його сім’ї віддаємо тільки 20% на руки. Все інше вони віддають до своєї спільноти. На ці гроші будуть наймати вчителя з іншого села для маленьких дітей. Так би мовити відкриють першу початкову школу”.