Мама сказала, що ходила до ворожки і та розповіла, що всіх жінок нашого роду чекає розчарування у коханні, і що ніхто не буде щасливий у шлюбі

Так склалося, що в нашій родині вже нікого не здивуєш розлученням. Бабуся виховувала двох доньок, мою маму і тітку одна, так після розлучення і не вийшла заміж, хоча можливість була. Тітка, на сьогоднішній день, заміжня вже втретє, її дочка мати одиначка, виховує сина одна, навіть аліментів ніяких не отримує, так як батько дитини покинув її відразу після весілля.

Мої батьки розлучилися, коли мені було п’ятнадцять років і для нас з сестрою це стало великим розчаруванням. Я думаю, що саме через те, що батько нас покинув, сестра так і не вийшла заміж, їй вже 34 роки. Після відходу батька, ми тільки й чули від мами, що сім’ю заводити не обов’язково, можна народити дитину тільки для себе, зате не доведеться підлаштовуватися всьому під чоловіка, щоб в результаті все одно залишитися одній.

Я зустрічаюся з хлопцем вже три роки, я його люблю, хочу щоб у нас була сім′я, діти, але коли він зробив пропозицію, я чомусь зовсім не зраділи. Ми вже рік живемо разом, так званий, цивільний шлюб, мені комфортно з ним і так, а створювати сім’ю я ще не готова, а якщо чесно, то розумію, що просто боюся. Боюся що згодом залишуся одна, а найприкріше для мене – це розчаруватися в коханій людині.

Я розумію, що від розлучення ніхто не застрахований, але десь сидить в мені впевненість, що саме мене чекає такий кінець спільного життя. Мама сказала, що ходила до ворожки і та розповіла, що всіх жінок нашого роду чекає розчарування у коханні, і що ніхто не буде щасливий у шлюбі. На мене це так подіяло, що я відмовилася виходити заміж.

Поки не сказала категоричного «ні», але попросила хлопця почекати ще хоча б рік. Він не дуже задоволений моєю відмовою, тому що нам обом вже за 28 років. Що робити, і як побороти свою боязнь, не знаю.

Фото pixabay.com