fbpx

Мати нареченої звернула увагу, що закуски зовсім не такі, які вони до цього замовили. Сорти ковбаси зовсім інші. І сир не той. І маслини дрібні. Далі більше! Гаряче подали не з картоплею, як обговорювали, а з макаронами

Коли Анатолій відкрив свій ресторан, всі сусіди від заздрощів зеленіли. Несподівано все сталося. І дружина його, Соня, відразу всім сказала, що тепер вона Софія. Що саме це ім’я вона при хрещенні отримала. Що й казати, від тихоні Толика ніхто цього не очікував. Він і сам не чекав від себе такого, але в роль увійшов швидко. Ну, зрозуміло, його всі вітали. Знайомі і друзі бажали процвітання. Обіцяли і самі допомогти: святкувати у нього всякі сімейні події, весілля. Тим більше, що ресторан був прямо через дорогу.

І ось через кілька днів намітилися перші святкування. Сусід, видавав дочку заміж вдруге, і хотів невеликого сімейного застілля. Були обговорені страви, закуски. Порахували, скільки прийде людей. І торт від ресторану замовили весільний. Сусід, досить забезпечений геолог, не був жмот, все оплатив, як годиться. І ось день настав. Урочиста вечеря намітили на 17.00.

З сусідів теж були запрошені кілька людей. Сім’ю молодят всі поважали, раділи за них. Спочатку все було відмінно. Наречені приїхали після загсу, гості зібралися, всі розсілися. Стали виголошувати тости, пити, їсти. Все як на будь-якому весіллі. Гостей обслуговували швидко, все підносили вчасно. Але потім почалися дивні речі.

Мати нареченої звернула увагу, що закуски зовсім не такі, які вони до цього замовили. Сорти ковбаси зовсім інші. І сир не той. І маслини дрібні. Далі більше! Гаряче подали не з картоплею, як обговорювали, а з макаронами. Рибу подали взагалі крихітними порціями. Не відразу всі зрозуміли, що це риба. Котлети більше були схожі на фрикадельки з домашнього супу. А в пиріжках не можна було знайти начинку. Напої на столі були зовсім інші. Тобто, було замовлено вино однієї марки, а подали інше! Солодкі напої теж виявилися дешевшими, ніж ті, що були обрані.

Псувати свято доньки мати не захотіла. Разом з зовицею, вони вирішили відкласти розмову на завтра. Вона тихо попросила племінника, під виглядом фото на пам’ять, сфотографувати все, що було на столі. І пляшки з етикетками теж. Племінник все зробив. Свято закінчилося. Всі спокійно розійшлися.

А вранці до Анатолія прийшли вчорашні клієнти і попросили показати, скільки коштували всі ті страви і напої, що вони вчора їли за столом. Анатолію довелося все заново підрахувати. І виявилося, що він безсовісно надув свого сусіда майже на половину заплаченої суми. Скандал був грандіозний. Геолог був обурений таким нахабством, обіцяв подати до суду. Анатолій просив, мовляв, давай вирішимо по-сусідськи, все мирно. Ми ж разом стільки років поруч живемо! Ну, треба ж йому розкрутитися, податки великі, те та се.

Геолог же вважав, що не зобов’язаний думати про проблеми Анатолія. Він заплатив за все сповна, ніяких знижок, як сусід, не просив. Так чому він зараз повинен все зрозуміти і все пробачити? А ще більше сусід розлютився, коли зайшла тітка Галя з сусіднього будинку. І не знаючи, про що суперечка, простодушно попросила гроші за торт, який вона спекла молодим.

Те, що тітка Галя пече торти, всі знали. Вона відмінно робить торти. І той, що був на весіллі всім сподобався і на смак, і на вигляд. Але Анатолій, коли брав замовлення, запевняв, що торт зробить якийсь там незвичайний кондитер, і здер фантастичну суму! Яка майже в чотири рази перевищує ту, що озвучила тітка Галя.

Геолог більше нічого не став слухати. Він поставив ультиматум: Анатолій повертає всі гроші, які отримав або сідає за шахрайство. Анатолій все повернув. Сусіди по різному сприйняли те, що сталося. Були ті, що вважали вчинок батька нареченої правильним. Були й ті, що заступалися за Анатолія.

Анатолій сам нічого не говорив про цей конфуз. Всі робили вигляд, що нічого не було. Один раз тільки, коли наречена повернулася з весільної подорожі, його дружина Софія кинула, стиснувши губи, що могли б молоді та до них заглянути. Як-не-як весілля вони їм оплатили. Але ніхто з сусідок її не підтримав.

Фото ілюстративне з вільних джерел

You cannot copy content of this page