fbpx

Маю, Слава Богу, хорошу роботу, мене помічають і ставлять на керівні посади, на вечірках я активна. Але щось зі мною не так? Відповіді, поки що, не знаходжу

Я навіть не знаю з чого почати.

Мені 36 років і я ні разу не була в тривалих відносинах. Так, були якісь зв’язки, але не серйозні, і швидко закінчувались. Симпатична, розумом не обділена, але ось в особистому житті нуль. Я постійно думаю (і з кожним разом все частіше), чому так? Що зі мною не так? Але відповіді, поки що, не знаходжу. І ось начебто життя йде своєю чередою. Маю, Слава Богу, хорошу роботу, мене помічають і ставлять на керівні посади, на вечірках я активна

На даний момент у мене є своя маленька квартирка, в якій самотужки роблю ремонт. І жити, так уже склалося, доводиться з племінником. Хлопець він не поганий, досить тямущий  Любила його з дитинства, любили разом щось майструвати.

А тепер він виріс. Йому 20, майже. Але з тямущого хлопця він перетворився в несерйозного хлопця. Що і де було упущено, не знаю. Але тепер моє життя перетворилося на незрозуміло що. Його брехня доводить мене до сліз. Я не можу стримувати себе і крім лайливих слів при нашому спілкуванні я інших не знаходжу.

І я стала заручниця ситуації. До батька він не може виїхати, так як той перебуває на окупованій території, а до матері, яка в Польщі, виїхати він не може через майбутній суд  за неправомірну поведінку. Я терплю. Я намагаюся з розумінням поставитися. На жаль, крім як чогось міцнішого за чай, мені нічого не допомагає.

І тут власне стає те питання: «а до чого я йду?».

Звичайно ж всі подробиці в цих декількох рядках не змогла викласти і мені себе дуже шкода, але рішення і відповіді це не дає.

Фото pixabay.com

facebook