Кажуть, що кохання живе три роки.
Саме так сталося у нас з Андрієм.
Ми дружили ще з школи, але з часом переросло у кохання.
Одразу це були надзвичайно романтичні та красиві стосунки.
Я не хотіла псувати наших відносин, тому не зізнавалась йому, але він почав робити перші кроки, і я була щаслива.
Ми багато гуляли, ходили в кінотеатри, ми були надзвичайно закохані.
На той період у нас не було багато грошей, ні бізнесу.
Були лише ми, такі молоді і по вуха закохані.
Андрій був перспективним студентом, він вчився в економічному на стипендії, завжди на відмінно здавав всі предмети, йому оплатили стажування в одній з київських фірм.
Тоді ми переїхали з Полтави у Київ, мені це місто здалося в десятки разів більше.
Я перевелася на заочне, і багато працювала, з часом моє навчання зійшло нанівець.
А в Андрія справи йшли тільки вгору, він теж багато працював з часом почав отримувати першу зарплатню, гроші були пристойні, я продовжувала працювати.
Він добре себе зарекомендував, його взяли на роботу, якраз тоді ми і закінчували інститут.
За рік він дуже змінився, чим більше заробляв, тим більше зневажливо ставився до мене.
Компанія на роботі все частіше ходила в бари, він теж, але без мене.
Ми стали чужими людьми, жили як сусіди.
На нашу третю річницю ми розійшлись, довго розмовляли, я багато плакала.
Але іншого не дано, ми стали занадто різні, і усвідомили це обоє.
Я повернулась в Полтаву, та почала все з початку. А він залишився в Києві і через рік одружився з іншою.
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
