Моїй сусідці наснився сон, що її син з того світу говорить до неї:
-Вам і не снилось, як ми тут. Я хочу кричати, та просто сивію від того, що робиться. Моліться за мою душу, мамо. Щоб я тут знайшов вічний спокій.
Матір, Олена цілий день ходила сама не своя від цього сну. Чорний день у календарі розмальований у неї і до цього часу. ніби, день, година зупинилися.
Перше, що вона зробила, пішла на кладовище, засвітила свічечку. Довго плакала, дивлячись на фотографію сина та деревце весільне. Не судилося йому в цьому житті одружитися, то може на тім світі знайде собі пару. І ніби голос їй чувся із землі.
Довго молилася, вимолюючи його душеньці вічний спокій.
Вже другу осінь, Бог їй дарує життя, у своїй хаті, вцілілій.
І гірко мамі, бо лишилася одна однісінька. Старенька та самотня. Навіть онуків не мала.
Чекаючи сина, сиділа біля віконечка, хотіла почути ці бажані слова:
-Мамо, я вдома. Будуть і обійми наші, і веселощі дітей. Все це буде.
Але, нажаль, син захищаючи наші землі, не вистояв, небеса забрали до себе. І чому так зарано він пішов на небеса.
Світла, вдячна пам’ять.
-Спи спокійно, сину. Навіки, 31. Сказала мама і повернулася додому.
Читайте також: Вирішили, що квартира дістанеться нашим дітям. Мені навіть в голову не прийшло, що чоловік оформить квартиру на маму
Автор: Олександра
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
