fbpx

Можливо це саме мій чоловік, моя людина. В результаті мама зі мною не спілкується. Вона не може прийняти таку ситуацію. Адже я роблю розкол у сім’ї

Розповім вам історію, незнаю як вийти з цієї ситуації.

Почнемо з того, що в мене з хлопцем різниця у віці 7 років, ми з ним уже три роки разом.

Коли моя мама про це дізналися, то заборонила мені з ним бачитися, намагалася захистити від нього, але я все одно потай з ним зустрічалася.

Справа в тому, що він одружений. У нього двоє дітей у шлюбі. Поки він не планував розлучатися.

Але довго приховувати наші стосунки в мене не вийшло.

Я наважилася розповісти про це мамі, щоб вона знала, розраховувала на її підтримку. Я розповіла про те, що він приїжджає до мене з ночівлею, допомагає з роботою, я відчуваю захищеність з ним.

Перепробувала всі способи, думала може забуду його.

Була в психолога, просила спокою на душі в церкві, намагалася відволіктися на роман з іншим,

Справа в тому, що насправді я таки не хочу його забувати.

У мене таке відчуття, що якщо я погоджуся забути, то назавжди обірву останню ниточку між нами.

А поки я пам’ятаю і люблю, поки ця ниточка існує.

Не стане ниточки – я втрачу його назавжди остаточно.

Можлово це саме мій чоловік, моя людина.

В результаті мама зі мною не спілкується. Вона не може прийняти таку ситуацію.

Адже я роблю розкол у сім’.

Чи може карма наздогнати мене?

Автор: Л.Л.

You cannot copy content of this page