У мене молода свекруха, Марина Петрівна, їй всього 40 років. Вона рано вийшла заміж і вже в 18 років стала мамою, народився мій чоловік Рома, а через рік його брат Артем. У неї з чоловіком була величезна любов, вони чекали, коли вона закінчить школу, а він прийде з армії. За словами Роми, у них була дуже щаслива сім’я.
Марина Петрівна відразу після школи закінчила курси бухгалтерів і починала свою кар’єру в маленькому магазинчику, потім заочно навчалася, тепер вона головний бухгалтер в якийсь солідній фірмі. Коли Ромі було десять років, батька не стало. Тому далі Марина Петрівна піднімала хлопчаків сама. Вчила їх бути самостійними і прямим текстом говорила, що як тільки вони закінчують школу, вона припиняє про них піклуватися. Молоді чоловіки вирушають у самостійне плавання.
Поки її сини вчилися в школі, вона подбала про репетиторів, щоб в інститут вступили на бюджет, навчання вона оплачувати не буде, тому синам відразу потрібно було вибрати професію, до якої душа лежить.
І ось ми з Ромою одружилися. Ми обоє студенти. Марина Петрівна оплатила частину витрат на торжество, подарувала нам весільну подорож і сказала: «Щасливої дороги, тепер самі». І зникла з нашого життя. Іноді подзвонить, запитає: «Як справи?», – і все. Молодший брат Роми живе поки з мамою, вступив до інституту, але мама його фінансування припинила теж: «Дорослого чоловіка я утримувати не буду».
У нас народилася дочка, а у Марини Петрівни внучка. Свекруха привітала, привезла величезний подарунок, який складається з памперсів, пелюшок й інших дрібничок. Всіх поцілувала і зникла. У неї бурхливе особисте життя. Вона по вихідним катається на велосипеді, бере участь в походах і змаганнях. Взимку лижі і ще багато різних занять. У неї навіть любов намалювалася. Ми її просимо з онукою посидіти, а вона: «Самі справляйтеся». Ми просимо грошей, щоб за оренду квартири заплатити, а вона: «Самі справляйтеся, я якось без допомоги бабусь дітей виростила і ви зможете». Що за байдужість?
Коли Рома був один йому своїх грошей вистачало, а тепер нас троє, а свекруха допомогти не хоче. Мої батьки вже на пенсії, я молодша дитина в родині, грошей їм і самим не вистачає. Буває овочів з дачі підкинуть. А тут у Марини Петрівни особисте життя процвітає. А недавно вона нам заявила: «Якщо мені знадобиться дитина, то я вийду заміж і буде мені дитина. А ви якось самі».
Звичайно, вона іноді робить нам подарунки, але цього мало. І коли я важко захворіла, вона з онукою сиділа, а чоловік за мною доглядав. Але як тільки мені стало краще, помахала ручкою: «Тепер самі». Ось така у мене свекруха.
Фото ілюстративне з вільних джерел
