fbpx

– Ми вирішили посидіти в кафе і не хотіли тебе засмучувати. Ми вже давно зрозуміли, що у тебе проблеми з грошима. – Не розумію. І тут вона мені пояснює. – Ти не захотіла разом водити дітей в балетну школу, так як там дорого. Одяг купуєш на розпродажах, коли ми їздимо за продуктами ти майже не чого не береш. На манікюр ти з нами не їздиш

Живемо ми не погано: свій будинок, машина, діти добре одягнені, відвідують гуртки, харчуємося нормально, загалом, на життя вистачає. Звичайно, грошима ми не розкидаємося і намагаємося по можливості економити.

За модою я не сильно женуся і купую одяг і взуття на розпродажах. Квитки в кіно по купонах або в години знижок. Продуктів купую стільки, скільки потрібно – щоб холодильник не ломився від запасів і раз на тиждень не перебирати продукти на викид. Не розумію навіщо віддавати дитину в популярну танцювальну школу і переплачувати за рекламу і назву, якщо можна піти в МПК до вчителів нічим не гірших і платити в два рази менше за заняття і костюми.

На жаль, мої подружки не зрозуміли мого ставлення до грошей і покупок. У мене три подруги з якими ми часто збираємося разом. У нас діти приблизно одного віку, і вони добре ладнають одне з одним.

Дзвоню одній з подруг в п’ятницю: – Привіт. Які плани? Може погуляємо в парку?

– Привіт. Ой сьогодні не вийде. Чую по голосу щось не те.

– У тебе все гаразд?

– Та все нормально. Шепіт інший подруги «Може її до нас запросимо?». Ситуація стає не зручною. Розумію, що вони вже всі разом десь відпочивають, а мене не покликали. Образа бере наді мною гору, я відкриваю рот і питаю, до того, як згадую про гордість.

– А ви що з дівчатами разом? Чому мене не покликали?

– Ми вирішили посидіти в кафе і не хотіли тебе засмучувати. Ми вже давно зрозуміли, що у тебе проблеми з грошима.

– Не розумію. І тут вона мені пояснює. – Ти не захотіла разом водити дітей в балетну школу, так як там дорого. Одяг купуєш на розпродажах, коли ми їздимо за продуктами ти майже не чого не береш. На манікюр ти з нами не їздиш. І т.д.

І ось через те, що я не витрачаю гроші бездумно, вони вирішили, що я бідна й ледве зводжу кінці з кінцями. Не покликали з собою в кафе, подумавши, що мені це не по кишені. Не можу сказати, що мені дуже прикро, на відміну від них я живу без кредитів і грошей на щастя нам вистачає.

А ви як вважаєте, краще жити з кредитами і не відмовляти собі, чи таки з розумом витрачати гроші і десь навіть заощадити на розпродажах?

Фото спеціально для Особлива

You cannot copy content of this page