Ми з чоловіком довгий час проживаємо за кордоном, і ось вибралися в гості на батьківщину. Я так розчарована ще не була ніколи!

Ми з чоловіком вже досить давно проживаємо за кордоном. Нещодавно змогли вибратися на Батьківщину, в гості до моєї мами. На радощах я зібрала всю рідню, і ми вирушили на пікнік, щоб відпочити на природі, з шашликами.

Вирішили далеко не ходити — вирушили на галявину, яка знаходиться недалеко від будинку. Місце там просто ідеальне — галявина, невеличкий лісок, озеро.

Польові трави перетворилися в жорсткий високий бур’ян, багато місць випалені або закидані пластиковим сміттям. Я була так розчарована!

Ми ледь знайшли більш-менш чисту галявину біля озера, прибрали сміття та недопалки, щоб можна було сісти, розвели вогонь в мангалі. Шашлик вийшов смачний, але вигляд моєї улюбленої галявини мене пригнічував — все таке брудне, жалюгідне. Озеро — і то помутніло. Зайти в нього поплавати я не ризикнула.

З самого початку я наказала рідним не кидати сміття в траву і кущі, а збирати в спеціальний пакет. Сама перевірила, щоб після нас нічого не залишилося. Вже дуже шкода мені було галявинки.

І я голосно обурювалася, як можна так загадити місце, де самі ж і відпочивають. На виході з галявини в ста метрах є сміттєві баки — невже так важко туди донести?

Коли ми вже збиралися йти, я виявила, що пакету зі сміттям ні у кого в руках немає. Я стала питати, у кого він.

І мама від мене відмахнулася — мовляв, ми вже викинули.

Я здивувалася: «Як викинули, куди?» — «Туди, в очерети. А що, ми крайні? Всі там кидають!» Я дуже сильно стримувалася, щоб не матюкатися. Дістати сміття звідти було вже неможливо — воно застрягло в очереті над урвищем.

Читайте також: «До голови ходила жалітися? Краще б ти здoхла, аніж соромити нас!». З того часу вона боїться доньки, як і зятя

Я усвідомила велику істину: вони заслуговують того, як вони живуть. Вони заслуговують потрісканого асфальту, ліхтарів без ламп, брудних вулиць, смердючих річок, злочинного уряду, жебрацьких зарплат і пенсій.

Їм самим плювати на себе, так чому б уряду не плювати на них? Вони самі себе не поважають — хто буде їх поважати у відповідь?

Це не уряд смітить на вулицях і громить дитячі майданчики. Це не президент краде лампочки і дроти. Я більше не вірю вашим скаргам. Земляки, ви самі собі створили пекло, і вам в ньому жити. Міняйтеся самі, тоді вимагайте іншого ставлення до вас.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram