Минуле не повернути: все пройшло, тебе вже не люблю

У студентські роки я познайомилася з хлопцем, все було добре, як власне у всіх. Проблеми у нас почалися, коли ми стали жити разом.

Він не міг або не хотів знайти роботу. Працювала я одна. Мені це набридло, і я майже зважилася піти від нього до іншого, але щось мене зупинило, і я залишилася.

Він звичайно перший час змінився, пилинки з мене здував. А я все вірила, що все доб’ємося і все зможемо. Якось метушливо одружилися. У відносинах все добре. І тут він кидає роботу і знаходить іншу. Пропадав постійно на роботі, втомлений приходив додому, але завжди дзвонив в робочий час, переживав за мене.

А потім з’ясувалося, що він ніде і не працював. А торгував наpkотиkами  і його взяли на гарячому. На суд він не з’явився. Ховається.

Читайте також:“З якої глушини ти приїхала?”-дражнили мене. А потім Тумас хильнув зайвого i залiз до мене в лiжкo

І іноді пише, що він все зробить для нашого щастя, що він любить мене. Серце розривається, так як дуже люблю його, але в той же час стільки образи на нього. І головою я розумію, що ми з ним не можемо  бути разом, а в лоб йому це повідомити не можу, шкода його.

Так ось вже все літо живу не зрозуміло як, і заміжня, і ні. А так хочеться жити, хочеться сім’ї та спокою, але хочеться це з ним.

А останні дні виникає жaхлuве бажання зв’язатися з тим хлопцем, до якого колись хотіла піти (він ще довго умовляв піти до нього, просив дати другий шанс), але боюся і розумію, що образила його і він мені радий не буде.

І так я і живу, нічого не добившись, втративши подруг. Одна робота. А всі навколо дітей народжують, а я сиджу і нічого крім нормальної роботи не добилася.

Автор: Аня

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram