Мирон навіть не міг очікувати чим його мати буде займатися приходячи до них, замість того, щоб провести час з рідним онуком

«Чому ваші свати не віддали вам одну зі своїх квартир? Що за жадібність?» – говорила жінка.

Мирон з мамою не спілкується уже два з половиною роки. Чому? Вся справа в тому, що вона образилася на нього і його дружину.

Взагалі, весь конфлікт виник через те, що мама сама  почала Мирона та його дружину, без особливої причини критикувати та ображати.

З самого початку  дружина Мирона дуже сподобалась мамі. Олеся завжди була дуже доброю, інтелігентною та розумною.

Але насправді мама особливо звернула увагу на те, що у батьків Олесі є дві квартири. Вона сподівалась, що вони віддадуть нам одну з них.

Але так не сталося. Батьки Олесі, коли вийшли на пенсію, вирішили здати одну квартиру, аби забезпечити собі додатковий дохід.

Мати Мирона була невдоволена, оскільки вона розраховувала на інший результат.

«Чому ваші свати не віддали вам одну зі своїх квартир? Що за жадібність?» – говорила жінка.

Сам чоловік вважає, що вони не можуть покладатися на батьків у такому віці, а повинні самі заробляти на своє житло.

«Ми повинні самі заробити на своє житло, а не покладатися на когось у такому віці.» – відповів матері Мирон.

Батьки виконали свою роль, а тепер вони мають допомогти їм. Тому він з Олесею почали збирати кошти на перший внесок за квартиру, адже вирішили придбати її в іпотеку.

Матері Мирона це не сподобалося. Вона відразу змінила ставлення до Олесі. Вона почала вважати її жадібною, бездарною і лінивою, мовляв, не гідна Олеся бути його дружиною.

Мама навіть вимагала, щоб син залишив Олесю, бо вважала, що вона йому не підходить.

Вони переїхали на орендовану квартиру, бо до цього жили в мами. Вже половину суми для першого внеску зібрали.

І тут вони дізналися, що Олеся при надії. Це стало останньою краплею.

Мати вимагала, щоб Мирон не приймав дитину як свою, але він звісно не зміг погодитися з таким.

«Ти не можеш прийняти її дитину як свою!» – говорила наказуючим тоном жінка.

Вони посварилися, і після цього припинили спілкування.

Мирон переживав, що сталося щось серйозне, адже коли він намагався зателефонувати мамі, вона не брала трубку. Але наші сусіди сказали, що з нею все в порядку, просто вона сильно образилася на нього.

Згодом чоловік з жінкою зібрали достатньо грошей на перший внесок, придбали квартиру і переїхали. Потім вони вирішили купити машину у батьків Олесі.

Вона не нова, але поки що підходить для них, тим більше що батьки Олесі запропонували продати її нам ще до того, як Олеся стала при надії.

Це була їхня власна ініціатива, адже машина була старою, а гроші не завадять. Мирон з дружиною дуже раділи такій допомозі.

Коли мати чоловіка трохи заспокоїлася і вирішила навідатися до них, вони  розповіли їй про покупку машини. І це стало причиною ще одного скандалу.

Жінка звинуватила батьків Олесі в жадібності, називаючи їх нахабами. Вона була переконана, що вони повинні були їм подарувати її.

«Це що, нахабство? Як можна продавати таку стару розвалюху?! Чому не подарували?»

Мирон не витримав і відповів:  «А чому ти сама не допоможеш нам? Якщо тобі так хочеться, щоб нам просто подарували машину, чому ж ти не поділишся своєю трьохкімнатною квартирою?»

Жінка відповіла, що я не буде продавати квартиру, але має право вимагати все від батьків Олесі. Це і стало фінальною краплею. Після цього вони перестали спілкуватися на два з половиною роки.

І ось нещодавно жінка зателефонувала і сказала, що хоче прийти до них, бо сумує за ними і хоче побачити онука.

Мирон подумав, що вона усвідомила свою помилку, і радо погодився.

«Я думав, вона усвідомила свою помилку, тому був дуже радий, що ми нарешті зможемо порозумітися.» -думав чоловік.

Вони домовились про конкретний день, навіть вирішили з Олесею не водити сина до садочка, але мама сказала, що прийде ввечері, щоб не турбувати його.

як Мирон гірко помилився у своїх очікуваннях. Його мати почала приходити щовечора, сиділа і дивилася телевізор. А що ж щодо онука? Вона навіть не підійшла до нього, не пограла з ним.

Якщо він підходив, щоб щось сказати чи запитати, вона просто його відштовхувала і говорила, що бабуся зайнята.

Мирон: «Мамо, ти можеш трохи пограти з онуком? Він чекає твоєї уваги.»

Та жінка говорила: ”  Я дуже втомилася поки до вас доїхала то хочу трохи відпочити”.

Нещодавно вона поїхала раніше, ніж зазвичай, тому що телевізор поламався. Без серіалів їй не було сенсу залишатись.

Зустріч з онуком була тільки зачіпкою для того, щоб прийти.

Мирон зрозумів це одразу, але для перевірки трохи “поламав” телевізор. І його підозри підтвердилися.

Тепер чоловік майже не спілкуюсь з мамою, через те, як вона ставиться до  нього та його сім’ї.

А як би ви вчинили на місці Мирона? Чи варто пробачати такі образи і відновлювати стосунки з людиною, яка не поважає вашу родину?

Галина Червона

You cannot copy content of this page