Зустрічалася Оксана з чоловіком, кохала, як кажуть, до бoжeвiлля, і він її теж. Тому Оксана відразу без особливих роздумів вирішила наpoдити від нього, раптом, думає, більше кохати сильно не зможе, а дитина повинна бути бажаною. Зараз цей Ромео знаходиться в місцях позбавлення волі і сидіти йому ще довго, причому стаття особливо тяжка.
цитую:
“Під час вaгiтності у мене щось перевернулося і я йому сказала, що хочу розірвати наші стосунки. Мені якось дуже важко стало на душі, може це депресія від усвідомлення того, як ми будемо по різні боки виховувати малюка. (Прим. редактора: ось такі думки взагалі в голові як тримати, про що вона думала?)
Розлучення наше проходило важко і довго, ще на 4 місяці я сказала, що втратила дитину. Він все одно продовжував писати, я мовчала, потім він затих на 2 місяці. І тут я наpoджую і він обізвався (наполегливо, по телефону), як ніби відчув. Я скидаю, не відповідаю. Зараз я дивлюся на малюка, а він маленька копія свого тата і думаю, що ж я наробила?
Читайте також: Я останні гроші віддала за дорогу сукню, щоб вразити коханого. А потім опинилася в дитбудинку і моє життя змінилося
Так само не можна. Він же єдина його дитина. А тато навіть ні сном ні духом про сина. Що мені робити, я зовсім заплуталася. Я хочу повідомити йому, але в той же час не можу це зробити. З іншого боку занадто багато людей в моєму оточенні знають мою історію, все це відбувалося на їхніх очах.”
Хай вибачить мені наша сьогоднішня героїня, але, схоже, кохання взагалі їй розум застилає. У будь-якому випадку, скажіть, що їй робити:
– повідомити про сина
– чи приховувати правду?
