На наступний рік Сергій з подивом виявив, що на його ділянці і трава погано росте. А культурні рослини зовсім рости не хочуть. Було зрозуміло, що сусідка рясно полила його ділянку своєї хімією

У Сергія була дружина і дві дочки семи і п’яти років. Сергій займався своїм невеликим бізнесом у великому місті, дружина не працювала і у нього стояла проблема літнього відпочинку з дітьми. Вихід він бачив один, треба було купити дачу за містом.

Після довгих пошуків і пошуку компромісів між гарним місцем і комфортним будинком Сергій вибрав гарне місце і звичайний великий дачний будиночок. Будинок перебудувати можна, а місце не зміниш.

На дачі Сергій планував просто відпочивати. Між ділянками в цьому дачному товаристві не було парканів. Самі дачі розташовувалися навколо великої галявини.

Будиночки при цьому перебували в лісі. Всі будинки по периметру оточили високим парканом, за яким був ліс і озеро.

Дачу Сергій купив навесні і відразу переїхав туди з родиною на все літо. Сусіди його були пенсіонери, які відчайдушно боролися за свій урожай.

Виполювали на своїй ділянці кожну травинку і цінували вирощувані культури більше ніж інші золото. Для них це була не просто дешева їжа, а якісь предмети культу.

Сергій теж став робити якісь посадки. Почитав наукову літературу про прогресивні способи садівництва і городництва та став пробувати ці способи на практиці.

Займався він цим без фанатизму і природно на його городі завжди росли бур’яни, що сильно напружувало його сусідів.

Старенька сімдесятилітня Ольга Опанасівна постійно йому говорила, що бур’яни через повітря отруюють культурні рослини і нічого у нього не виросте.

Треба йому ці бур’яни кропити хімією. Вона йому може цю хімію дати. Сергій відмовився.

Восени стали збирати урожай і вона раптом стала злитися, що у Сергія урожай в рази більше ніж у неї. Вона заходила на ділянку Сергія і не могла приховати свого обурення.

Вона вважала Сергія і його дружину ледарями і природно нічого путнього у них вирости не могло. Ці її сусіди в основному грали з дітьми в різні ігри, засмагали, купалися, гуляли, запрошували гостей і рідко щось робили на городі. Все це суперечило її розумінню життя.

На наступний рік Сергій з подивом виявив, що на його ділянці і трава погано росте. А культурні рослини зовсім рости не хочуть. Було зрозуміло, що сусідка рясно полила його ділянку своєї хімією.

Але ніхто цього не бачив. Ніякого врожаю Сергій з ділянки більше не збирав. А той, що збирав, їсти було небезпечно. Сергій перестав, щось висаджувати і просто косив рідку траву.

Єдине, що він зробив – це побудував паркан, що відокремлює його ділянку від ділянки Ольги Опанасівни. Розмовляти він з нею теж перестав.