Всі жінки буквально закохалися в Сашка, як тільки він влаштувався до нас на роботу. Гарний, високий, ставний, молодий. Не чоловік, а картинка. Йому б у фотомоделі, а він до нас, в банк, з паперами і цифрами працювати.
Але в роботі фотомоделлю перспектив не було, а тут була перспектива і статус. Саша був дуже амбітний. У Саші були великі плани на це життя. Саша користувався своєю чарівністю на всю. Жінки мліли, допомагали йому по роботі. А Саша потихеньку піднімався вгору по кар’єрних сходах.
У Саші була дівчина. Він дружив з нею зі школи. Симпатична, теж висока, чорнява. Але тиха, як мишка. На тлі яскравого Саші Віка губилася. Завжди була в стороні. Працюючи неподалік, вона завжди чекала його біля дверей банку: то на обід, то з роботи. В будь-яку погоду. Як віддана собачка.
Одного разу я не витримала, сказала Саші, що, навіщо він змушує дівчину стояти і чекати його весь час? Негарно це з боку і неввічливо по відношенню до дівчини. Але він не відреагував, йому так було зручно. Саші потім зручно було одружитися з Вікою. Спокійна, віддана, мовчазна. Готова стерпіти і прийняти багато. У тому числі і численних прихильниць чоловіка.
Саша користувався цим положенням. До Віки він більше звик, ніж кохав. Через кілька років Віка народила сина. Саша, виконуючи план по кар’єрі, хвалився первістком. Ідеально – перший син. Для резюме – відмінно. Залишивши сім’ю, Саша вирішив підкорювати столицю. Мріяв там про великий статус, і, звичайно, гроші.
Саша не була дурним, але не генієм. У столиці таких багато. І красою і обоянієм всіх не візьмеш. І якщо тут, регіонально, він досяг поваги, то там просто був ніким. Він повернувся назад до нашого міста. Повернувся на свою посаду. Амбіції знизив.
А Віка раптом розчарувалася в чоловіку. У неї з’явився багатий шанувальник. Вона раптом усвідомила себе красивою жінкою. Їй теж захотілося, щоб її любили, страждали через неї, обожнювали і хотіли. Віка різко і безповопотно пішла від Саші. Саша спочатку махнув на це рукою: «Наплювати, прихильниць хоч відбавляй, будь-яка за мною піде.» А жінкам того і треба. Гарний, перспективний і вільний.
Дуже скоро його в оборот взяла одна мадам, директор взуттєвого магазину. Саша навіть несподівано для себе переїхав до неї. Але це була не Віка. На Сашу дуже став тиснути каблук мадам. Він не витримав і втік, злякавшись пригніченого власного его. Ще трохи і Саша вирішив повернути Віку. Тим більше розлучення – це мінус в резюме, не комільфо, псує весь портрет. Та й сина він любив, хотів бути з ним.
Але тут Саші пощастило. Віка розлучилася сама зі своїм залицяльником. Щось у них не склалося. Тільки один нюанс – Віка від нього чекала дитину. Дивно, але Саша прийняв дружину. Дитину записав на себе, коли син народився. Ставлення до Віки Саша поміняв. Став уважним і люблячим чоловіком.
З кар’єрою в банку довелося завершити. Темні справи власників. Саша не туди засунув ніс. Влаштувався поки фінансовим директором на місцевий завод. Бачила його недавно, поправився дуже, раздобрів, животик відростив. Костюмів більше дорогих не носить. Просто одягнений. Але гарний і видно, що щасливий. Дивитися приємно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
