Моя двоюрідна сестра сьогодні в гості забігала, в міську лікарну доньку привезла, потім до мене на годинку. Оленка за 2-3 тижні поповнення чекає, готуються до зустрічі малечі старанно.
Її старшій дочці трохи менше двох років – різниця невелика, та й друга буде дочка, тому клопоту менше, ніж з першою дитиною – основні речі залишилися, – це я так подумала, а потім вона поділилася історією.
– Ми з чоловіком від його батьків переїхали в квартиру, яку взяли в іпотеку. Хоч і двушка, але місця не так багато, як хотілося б, тому всі речі дитячі з яких Варя виросла, ми віддавали частину батькам чоловіка, частина моїм. І тим і іншим говорили, що з другою дитиною затягувати не плануємо, тому не потрібно віддавати ліжечка, коляски, одяг. Взагалі нічого не потрібно нікому віддавати. Всі тільки головою покивали.
Тиждень тому мені закортіло речі дитячі перебрати, випрати чохли, пелюшки, частину вже в квартиру привезти. Все, що батькам чоловіка віддавали – все ціле, а ось моя мама відзначилася.
Приїхали ми до неї, питаю, де ліжко і коляска: «Ой, а ми тут сусідці давали, до неї внучок на літо приїжджав, не повернула ще. Зараз піду заберу». Я купувала і матрац дорогий, і коляску і ліжечко, тому ситуація мене відразу з себе вивела. Історія закінчилася тим, що та сусідка, якій давали, дала інший сусідці, а та ще комусь, в результаті за півроку дитячі речі пройшли не одні руки.
Притягли їх тільки ввечері і в такому стані, що залишається тільки плакати. Я не витримала і зірвалася, питаю, якого такого художника, речі, які просили нікому не давати по руках ходять. А мама мені відповідає: «Надто вже ти міська стала. Ти он на матраці спала, а до тебе на ньому ще три покоління дітей виросло. І ліжко. І завжди ми тут мінялися і допомагали одне одному. А ти – погана дочка, раз так з матір’ю розмовляєш!».
Загалом посварилися, я поїхала. Тепер ось потрібно нове купувати. Гаразд повернули б ще в доброму стані, я б вимила все, випрала, а то наче зі смітника притягли. Ось такі витрати нам мама організувала. Я може і погана дочка, що дозволила собі нагрубити матері, але і дитину свою я гидую навіть на той же матрац класти, на якому вже все село спало.
Фото ілюстративне
