Ви знаєте що таке бути зайвою? Не в компанії друзів або на роботі, а в родині? Я знаю! Я завжди була на останньому місці для батьків, а ось мій старший брат залишається найкращим і до цього дня.
Найболючіше мені згадується Новий рік в нашій родині. Брату завжди дарували ті іграшки, які він хоче, а мені книга кращий подарунок. Звичайно були і солодкі подарунки, проте мені з мого ж власного подарунку діставалися лише нецікаві братові льодяники. Джерело
Коли ж я намагалася відстояти свій подарунок, то мама називала мене жаднюгою і взагалі забирала всі цукерки. Ці ситуації з мого дитинства відгукуються болем щороку протягом уже багатьох років.
Наша сім’я жила дуже непогано, гроші були навіть в найважчі для країни часи. Однак я завжди ходила в тому, що було дешевше, навіть якщо одяг був мені не за розміром. А брат … він отримував все найкраще і якщо він щось хотів, то на ціни не дивилися взагалі. Зараз, через багато років я так і не змогла зрозуміти батьків.
Все дитинство я відчувала себе зайвою і непотрібною. Природно таке дитинство відбилося на дорослому житті. Я готова вислужуватися і догоджати кожному, хто мене похвалить і погладить по голівці. Розумом я розумію що треба міняти своє ставлення до життя, але в душі хочу бути хорошою для всіх, навіть на шкоду собі.
Два роки тому у мене народилася чудова дочка, яку я шалено люблю і балую, але другу дитину я не заведу ніколи, адже в моїй душі живе страх, що стану такою як моя мати і просто зламаю своїй дитині життя. Мораль … А немає ніякої моралі! Це просто моє життя і мій біль. До цього дня я люблю своїх батьків, а вони мене ні.
