Іноді я думаю, чому одних люблять, а інші, проживши життя, так і не відчули, як це бути коханим, чи коханою.
Мені шкода мою маму, яка за все життя так і не відчула до себе того ставлення, яке виявляє люблячий чоловік — ласку, турботу, повагу, увагу.
Без принижень та образ, без скандалів та криків.
І, оглядаючись на своє життя, я думаю, чому мені стільки разів щастило зустріти добрих чоловіків, а декому не щастить жодного разу?
Жодного поганого слова, жодного моменту, коли б я відчула, що мене використовують, не поважають чи ображають.
Навіть у момент розставання зі мною були чесні, максимально коректні та небайдужі.
Навіть після розставання я відчуваю величезну подяку за те, що ці чоловіки були в моєму житті.
Виховані, розумні, поважають, уміють слухати і чудові коханці.
Читайте також: На думку свекрухи, я невістка не правильна, не потураю їй у всьому. А мій чоловік, наче маленька дитина, підтримує її у всьому
Наші дороги розходилися з різних причин, але вже заміжня я замислююся.
Чому мені так пощастило тричі зустріти гідних чоловіків і на четвертий зустріти свою людину.
А такі прекрасні люди, як моя мама.
Деякі з моїх подруг, так і не були коханими.
Коли я читаю чергову історію, якщо чоловік ображає – значить, любить, я взагалі не розумію «як це, а таке хіба буває?
Легко вірити в кохання, коли чоловік найкращих людей у світі вже 13 років, і це везіння чи щось інше?
Не всім так пощастило.
Автор: Оксана
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
Історія написана спеціально для osoblyva.сom