Слухай, ну я не знала кому мені зателефонувати, чомусь вирішила тобі. Я не знаю що мені робити. Зараз Андрій (чоловік подружки) розмовляв по телефону, залишив його на ліжку і пішов в душ. У цей час прийшла смска. Я прочитала. Ну в загальному, це від Олени (співробітниця чоловіка). Вони зустрічаються.
– Почекай. З чого ти взяла? Що там такого страшного написано? Нічого. Я всю переписку прочитала. Там багато всього і різного.
– Ірка! А на біса ти в телефон полізла? Ти хотіла там знайти те, що знайшла?
– Ні, не хотіла. (В трубці ридання).
– А навіщо тоді? Що тепер з цим робити?
– Так ось я і питаю тебе!! (Мене ?????)
– Ну я не знаю … Або розлучатися або зробити вигляд, що нічого не сталося.
– Я не хочу розлучатися … (знову плач). І ніякого виду я робити теж не буду! Придумай щось. А я їх … (далі йде набір не надто пристойних обіцянок і побажань в адресу чоловіка і його коханки).
– Ти давайте не реви. Заспокійливе в будинку є?
– Є, здається.
– Прийми і заспокойся спочатку.
– А робити то що?
– А тобі закортіло прямо зараз щось робити? Трохи потерпіти не можеш? Заспокоїшся – подзвониш.
Нічого собі ранок почався … Я і в правду не знаю, що робити в такій ситуації. Можна, звичайно, промовчати. Але де гарантія, що всі ці стосунки самі по собі закінчаться? Та й принизливо це. А якщо почати розбирання, то ще не відомо куди крива вивезе. Роботи у Ірки нормальної немає. Вона все життя тільки тим і займалася, що Андрію кашки, супчики варила, від нежиті і радикуліту лікувала, та піджачки з брюками йому утюжила.
Син давно виріс, а більше нікого у неї немає. Погана якась ситуація вимальовується … Тут треба подумати. Через годину знову дзвінок. Голос вже трохи рівніший: – Я зателефонувала Наташкі (ще одна наша подружка). Вона пропонує волосся їй прорідити (коханці).
– Я проти. Давай якісь мирні варіанти підбирати.
У підсумку вирішили ввечері зібратися на нараду. Але, якщо чесно, у мене ніяких розумних пропозицій немає …. Якого дідька Ірка в цей телефон полізла.
