Невістка ніколи ні в чому не допомагала, навіть, навпаки, коли я щось роблю у дворі, вийде, сяде на лаву, нога на ногу і дивиться, як я працюю

Отак рідного, єдиного сина зробили ворогом (добре, що є дочка). Душа болить, рік не можу спати.

Почала ремонт у будинку, де живу сама з чоловіком та дочкою (син із дружиною та дитиною живуть поруч, у будинку, який побудував мій чоловік, він є вітчимом моєму синові).

Коли син сказав, що одружується, я попросила квартирантів з’їхати з цього будинку, гадаю, щоб зберегти стосунки, треба з самого початку жити окремо.

Ніколи не втручалася в їхнє життя, вони самі собою, ми самі.

Невістка ніколи ні в чому не допомагала, навіть, навпаки, коли я щось роблю у дворі, вийде, сяде на лаву, нога на ногу і дивиться, як я працюю, ну добре, думаю, каже, що вона хвора, тому нічого не прошу, аби жили.

Тільки сказала синові, щоб вона не виходила, коли я на вулиці щось роблю, бо якось не гарно виходить.

Живуть вони п’ять років.

Але син перестав спілкуватися зі мною. Робили ремонт, жодної допомоги, ні фізично, ні матеріальної.

Чоловік приїжджав з роботи і до півночі вколював удома, вранці ні світло, ні зоря на роботу.

Якось пару разів син, до того, як перестали спілкуватися, заходив, говорив, що розлучиться, не хоче жити з нею, я кажу, чому (про своє ставлення до неї ніколи не кажу), раз одружився, живи, дитина є.

Після цього приблизно через місяць він почав погано відноситись до мене.

Одружений він вдруге, одружився з жінкою, яких називають «старими дівами».

І найдивніше для мене, що її родичі, батьки, не хочуть, щоб ми спілкувалися (тобто мої та їхні родичі), чи бачиш, щоб не дізналися, що мій син був одружений до неї.

Для мене це було дивним та смішним одночасно.

Мій син, нормальний здоровий хлопець, і тому я вважала, що це нормально, що він був одружений до 35 років.

Або вони хотіли сказати, що він чекав на «принцесу» в особі їхньої дочки!

Отак рідного, єдиного сина зробили ворогом (добре, що є дочка). Душа болить, рік не можу спати.

Автор:Оксана