Іноді думаю, що поспішила, що треба було почекати і можливо пробачити!
Я завжди вважала нас із чоловіком щасливим. У нас все було для цього – кохання, діти, затишний будинок та гарна робота.
Але все змінилося, коли я почала помічати, що чоловік має інші стосунки. Це було так боляче, що я спочатку вирішила поспостерігати, а не починати розбирання.
Та й що б це дало, без доказів чоловік просто посміявся б над моїми словами.
Я почала спостерігати за ним, перевіряти його телефон та комп’ютер і одного разу знайшла.
Тут мій світ звалився.
Я була подавлена та вражена, але вирішила не мовчати про це і поговорити з ним. Коли чоловік зізнався у своїй провині, я спробувала вибачити його та зберегти свою сім’ю.
Чоловік вибачався, доказував, що це не любов, а лише захоплення, але я не могла забути все і постійно згадувала про це.
Незабаром я вирішила, що не можу більше продовжувати жити разом із ним і взяла на себе рішення про розлучення.
Чоловік сильно намагався переконати не робити цього, зберегти сім’ю хоча б заради дітей, але я подала на розлучення.
Ми розлучилися, і кожен пішов своїм шляхом. Я переїхала в інше місто і розпочала нове життя, але так і не змогла повністю забути колишнього чоловіка, щасливі роки разом.
Чоловік залишився в місті і намагався розпочати нові стосунки, але у телефонній розмові говорив, що не може пробачити себе, що втратив сім’ю через свою помилку.
Дзвонив він часто, щоб дізнатися, як діти, але мені здається, що він просто хотів почути, що я його вибачила.
Діти залишилися зі мною, але намагалися тримати зв’язок із батьком. Але поступово він перестав дзвонити, приїжджав лише один раз до них, та кілька разів бачився з ними у своїх батьків.
Це дуже засмучувало дітей, потім вони почали його забувати. Ніколи б не подумала, що з нашою сім’єю таке може статись.
Я одружилася, народила ще одного сина. Чоловік чудово ладнає з моїми дітьми від першого шлюбу, але я так і не позбулася спогадів про першого чоловіка.
Іноді думаю, що поспішила, що треба було почекати і можливо пробачити!
Але вже пізно про це думати.
Автор: Оксана
