Ніколи не вітайтесь через поріг і в жодному випадку не сидіть на ньому. І ось чому

Існує думка, що поріг – це як оберіг між двома світами. Твоє житло – це твій власний світ. За його межами знаходиться інший світ і двері його як би захищають, щоб не вносити з одного світу в інший енергозміни, тому є речі, які не можна робити через поріг.

Теж саме стосується молодої дружини. Наречений на руках її заносив через поріг і ставив на підлогу, щоб показати домовому – ось дивись, це наша. Він її заніс, як єдине ціле, прошу любити і жалувати. А коли вона на своїх ногах – вона може принести іншу енергетику, тому до неї буде насторожено ставитися.

Тобто вона вже повністю належить його Роду, а домовик даний Рід захищає. Тому звернення до батьків чоловіка було «мама» і «тато». А вони її називали донечка. А брати і сестри нареченого її називали сестрою.

Коли були великі родини, наприклад, було шість або десять братів. Сталася війна і, припустимо, з шести братів п’ятеро загинули, а один залишився. І він що робив? Він забирав дружин своїх братів і дітей до себе в терем і він їх годував.

І припустимо який-небудь інородець-купець привозив йому товари на будинок і питав – а ось це чия жінка? А вони кажуть – господаря. А ось ця? Теж господаря.

Раніше ж таки не говорили жінка, а говорили скорочено – дружина. І звідси пішли небилиці християнські про те, що язичники були багатоженцями. Хоча вони просто жили у нього, він їх годував, але жили як би самі по собі.

Вітатися через поріг ось чому не можна. Є поняття дзеркало. У дзеркалі у тебе що ліве – у тебе праве, а що праве – ліве. Як у магніта різниця потенціалів. Ну, візьми від акумулятора плюс і мінус і спробуй з’єднати, що буде? Іскра. І ось щоб не коротити свою енергетику, тому було і не прийнято.

Або, якщо людина подала свою руку через поріг, і ти її взяв, ти повинен його на свою сторону перетягнути не відпускаючи руки.

На долоні є точка, яка випромінює енергію, і коли людині долоню в долоню вітатися, різниця енергетик може одному з двох нашкодити. Тому у нас завжди віталися за зап’ястя.

Виходила там як би потрійна система. По-перше, коли віталися за зап’ястя, відчували пульс іншої людини, по ньому визначали чи щира людина, як то кажуть тебе вітає.

Друге – з’єднувалися вишивки на сорочках, як ми зараз говоримо на манжетах – і по ним людина бачила якого роду-племені і чим займається інший.

І по-третє перевіряли чи немає залокотного ножа, який від ліктя до кисті. Ось така потрійна система була.

Читайте також: Найбільша помилка, яку всі роблять у місцях вічного спочинку. Пам’ятай це завжди і особливо в пoминaльні дні

Під час свят усі, хто приходив на них – вони між собою триразово цілувалися. Це перейняли християни, але ні в одній країні світу немає такого, щоб люди цілувалися – жінки і чоловіки, знайомі і незнайомі.

А в нас це було. Особливо коли дивишся фільми, коли показують XVIII-XIX століття, на Паску всі цілуються. Говорили, коли одна людина цілує іншу, він віддає йому частину своєї Душі. Коли взаємний поцілунок – йде обмін Душами. Томуколи цілували триразовим поцілунком – йшов енергообмін на рівні Душ.