Зустріла якось знайому, давно не бачилися, розговорилися, дочка у неї розумниця красуня, дівчина з модельною зовнішністю і здоровими амбіціями. Пам’ятаю її ще підлітком, і тоді вона вже говорила, що робота її буде пов’язана з подорожами, мріяла відвідати багато країн.
Після школи цілеспрямовано вступила на факультет іноземних мов, англійська, тобто амбіції її підкріплювалися гідним інтелектом.
– А як Вероніка у тебе, визначилася, по ідеї інститут закінчила, їй зараз років двадцять п’ять? – запитую у знайомої.
– Ой, і не говори, їй вже 27 виповнилося, продавцем консультантом в торговому центрі працює.
Далі приятелька розповіла таку історію:
Навчання Вероніці давалася легко і вже на четвертому курсі вона подала документи на участь у програмі для вивчення мови прям у джерела в США. На участь і оформлення документів батьки вбухали купу грошей, але результат вартий того, Вероніка виявилася в трійці щасливчиків, які отримали дозвіл на в’їзд в США, з усього величезного числа студентів подали в той рік заявки.
За місяць до дати вильоту Вероніка познайомилася з хлопчиком, і понеслося, вона навіть спробувала заявити, що нікуди не летить, мовляв Ромео це не подобається, але тут вже завили батьки, мотивувавши, що любов повинна пройти перевірку часом і відстанню. І вона полетіла на три місяці.
І ніщо її не надихнуло ні Нью-Йорк, ні Майямі, при першій же можливості кинула все і повернулася додому до коханого. Другий шанс доля дала Вероніці відразу після інституту, її помітили і запросили у відому авіакомпанію в школу стюардес, з подальшим прицілом на міжнародні авіарейси.
Спочатку Вероніка вхопилася за цю можливість, пройшла всілякі тести і відбори, але Ромео підніс Вероніці обручку, з обов’язковою умовою вибору його дружина літати не буде, аж до розриву стосунків. Вероніка вибрала заміж, молодим батьки напружилися подарували квартиру, і ніби все у них добре, ось тільки вже п’ятий рік Вероніка працює: «Спасибі за покупку, приходьте до нас ще …»
