Дев’ять років в орендованих квартирах закінчилися довгоочікуваним придбанням власних квадратних метрів. Марія все ніяк не могла повірити, що тепер вона переїжджає в свою власну, простору двокімнатну квартиру з величезною лоджією, яка була від стелі до підлоги засклена.
Очікуючи поповнення не особливо легко займатися переїздом, але купи коробок з речами її радували, як ніколи раніше. Старшому синові було майже вісім років. Звичайно, вона мріяла б про три кімнати, але прекрасно розпланувала і дві. Спальня дісталася їй і чоловікові, туди ж заздалегідь поставили дитяче ліжечко для другого сина, якого чекали. З великої кімнати вийшла відмінна дитяча для старшого. Вона хотіла в майбутньому в неї переселись і молодшого, грамотно створивши окремі зони для кожного. Шкода лише, що вихід на лоджію був саме з дитячої.
Привітні сусіди радували тишею, чистий під’їзд, новий дитячий майданчик, спокійний спальний район. Було все для тихого сімейного щастя. Поки не настали теплі весняні дні.
Навколо дев’ятиповерхівки росли плодові та декоративні дерева, чагарники. Поруч було поле, парк, алеї. Навесні дерева цвіли прямо біля вікон квартири, стояв чудовий аромат. Раніше сім’я жила не нижче п’ятого поверху, з квартир виднілися лише верхівки зелених сторожів. А другий поверх радував не тільки зручним розташуванням, а й тінню листя, запахами зелені.
Марія сушила білизну прямо на лоджії, досить було відчинити вікна для хорошої циркуляції повітря. У деяких сусідів мотузки для білизни знаходилися за вікнами, як і у сусідки з верхнього поверху.
Щовечора сусідка стала розвішувати речі. Частенько покривала і постільна білизна закривали всі вікна Марії. Охайні сусіди – це відмінно, але коли дотримуються елементарних правил поваги.
Одного разу Марія зайшла на лоджію і відчула під ногами цілі калюжі води. Сусідка вивісила досить щільний плед сушитися. Такий не в кожну пральну машинку влізе. Мало того, що знову були закриті два величезних вікна, так ще і один край покривала спускався прямо їй в лоджію, з якого і набігла вся вода. Мильні потьоки і краплі висихали на склі. Марія прибрала воду, помила підлогу й вирушила до сусідки, не вперше зіштовхується з подібною проблемою. Двері ніхто не відчинив. Вона подумала, що сусідка може бути на роботі і повторила спробу бесіди ввечері.
Двері відчинила молода жінка. Уважно вислухала претензії і пообіцяла виправитися, вивішувати білизну трохи далі від стін. Все так і було, але кілька тижнів. Пізніше знову сусідка стала сушити свою білизну, захоплюючи вікна Марії. Та й добре б, пару годин потерпіти можна, але та вивішувала вранці, а знімала тільки після семи годин вечора. Весь день дитяча була закрита чужими покривалами, простирадлами і підковдрами. Мало того, ще й постійно залишалися розводи на склі. Здавалося, що прали або вручну, або спеціально, щоб ось так порадувати сусідів, без віджиму.
В черговий раз Марія зняла мокру білизну, потягнувши за краї, склала в миску і поставила під двері сусідки разом із запискою, що наступного разу не донесе до її дверей, а відправить в клумби.
А ви як би вирішили подібну проблему і що взагалі думаєте в цій ситуації?
Фото спеціально для Особлива
