Був у мене такий друг Стас, з усіх боків позитивний. Старомодні переконання, вірить в любов на все життя, людей підвозить і тварин годує. Завидний такий наречений був. І дуже навіть симпатичний. Робота, майно нерухоме і на колесах – все «при ньому». Ось з таким щастям поруч довелось мені пройти певний відрізок свого життя. Я сама собі заздрила, подруги шепотіли: «Тримайся за нього! Тільки не прогав!», Як про повітряну кулю. Я і трималася, та й він не відпускав мене. Загалом ідилія наша тривала …. але невічно.
Одного разу прийшов мій наречений додому якийсь не в настрої, очі відводить. Я ж допитаюсь і він зізнався, що зустрів мого колишнього чоловіка. Випадково.
Тут потрібно пояснити, я з колишнім чоловіком ніяк не спілкуюся, і наші відносини не можна назвати дружніми зовсім. Далі я розумію, що я сама ніколи не показувала фото, не розповідала про свого чоловіка, і в соц. мережах його в друзях у мене немає. «Тобто, він сам знайшов його і знає, як він виглядає?». Але це було тільки початком.
Припустимо, він його впізнав, припустимо, що це було дійсно випадково. Але далі мій нинішній обранець чомусь до колишнього підійшов, представився і вирішив поговорити. Вони завели мову про мене. Мені начебто і приховувати нічого, але я дуже напружилася і захотіла дізнатися, що ж вони обговорювали. Мій рівень потрясіння вже зашкалював.
Мій ідеальний наречений зніяковіло пояснив мені, що розуміє, що даремно він це зробив. Виявилося, Стас просто розпитував мого колишнього чоловіка, яка я, що я за людина і так далі. У мене потекли сльози, я, напевно, перший раз зіткнулася з такою зрадою: за моєю спиною людина, з якою ми живемо, з ким ми плануємо сім’ю, знайомиться з колишнім, з яким я не спілкуюся, та ще й з’ясовує у нього подробиці про мені, – у мене це в голові не вкладалося.
Як ти міг, Стасе? Ніби й цього мало, додам, що колишній теж хороший, придумав половину фактів про мене, а мій благородний Станіслав потім ще мене ще й допитувати намагався, що з цього правда. І поставив мене в ситуацію, коли я повинна пояснювати чужі наклепи. Вкрай неприємно виправдовуватися за те, в чому взагалі-то і не винна.
Я потім усвідомила, що в одну мить у мене до нього пропала повагу, як до людини і як до чоловіка. Я б ще зрозуміла двох базарних бабок, які за спиною щось обговорюють і винюхують, але я б з такими теж не стала спілкуватися, але дорослий чоловік, який намагався за спиною копатися в минулому житті жінки, з якою він збирався будувати життя, – це настільки низько і брудно, що для мене його чоловічі переваги якось відразу зійшли нанівець.
Одним вчинком він повністю перевернув думку про себе, моє добре ставлення і вбив все почуття. Не змогла я виправдати, зрозуміти і пробачити.
Фото ілюстративне з вільних джерел
