Ми завжди були разом, влітку ходили в походи з наметом, співали пісні під гітару біля вогнища, взимку каталися на лижах і ковзанах.
У нас були однакові захоплення і на світ ми дивилися одними очима. Я думав, що так триватиме все життя, але все змінилося, коли через три роки спільного життя народилася наша дочка.
Лєна змінилася, з безтурботної хохотушки вона перетворилася в турботливу і клопітку матусю, яка постійно втомлюється.
Ні, не подумайте, я не махровий егоїст, я теж дуже любив і люблю дочку, але існує ще й інша любов, між чоловіком і жінкою, проте Олена про неї забула.
Я більше не був для неї другом і чоловіком. я перетворився в добувача, помічника і опору сім’ї. Це правильно, чоловік зобов’язаний утримувати сім’ю і допомагати дружині з дитиною, і я гідно виконував свої обов’язки.
Але я все частіше ловив себе на думці, що нас засмоктує побутове болото, ми забуваємо що означає кохати, радіти кожному дню, одним словом жити повноцінним життям.
Чесне слово, я намагався бути хорошим батьком і чоловіком, я робив все, що від мене вимагала дружина, але в якийсь момент зрозумів, що мені нудно так жити.
Мені стало необхідно, проводити якийсь час поза домом, і я захопився грою в більярд. Це хобі стало моєю віддушиною, ковтком свіжого повітря.
Ганяючи кулі і спілкуючись з друзями, я на пару годин забував про обов’язки і просто насолоджувався життям. Я думав, що Лєна мене зрозуміє, і дозволить цю невинну розвагу.
Вона і дозволяла, але щоразу, коли я вирушав в клуб, вона знаходила привід подзвонити і перервати мою гру – то Катюша захворіла, і потрібно терміново купити ліки, то Катюша захотіла фруктів, і треба терміново з’їздити в магазин …
Прірва непорозуміння між нами ставала все більшою, а в один момент я і зовсім зрозумів, що крім доньки, нас більше нічого не тримає разом. Немає душевних розмов, немає більше ніжності, з якою ми дивилися завжди одне на одного, немає тепла – взагалі нічого немає.
Тоді в моєму житті і заявилася Катя. Вона була для мене, як ковток свіжого повітря. Майже рік я приховував своє нове “захоплення” від друзів, знайомих і дружини. А потім не витримав… В один з вечорів я тихо зібрав речі, залишив дружині ключі від квартири і від машини, поряд поклав свою весільну обручку і пішов.
Розумію, що я зрадник, але жити так я більше не можу.
