Біда в тому, що вже ні спитати, ні подивитись йому в очі, немає можливості.
Я теж дізналася про зраду лише після того як чоловіка не стало. Ох і гулящий чоловік у мене був. Не знаю, що страшніше, дізнатися за життя чи після.
Образа, біль… Я вже майже рік живу, як у страшному сні.
Біда в тому, що вже ні спитати, ні подивитись йому в очі, немає можливості.
Все життя (були разом 39 років) вважався добрим чоловіком, однолюбом.
Звичайно, всяке було, але такої підлої зради я не чекала.
Довіряла у всьому, і не перевіряла, не знала жодних «ознак чоловіка, що гуляє».
Вийшло, що була дуже наївною.
Звичайно, іноді відчувала щось не так, списувала на те, що почав багато вживати...
Зараз розумію, дружина має бути завжди напоготові, стосунки треба контролювати, не пускати на самоплив, щоб припиняти все на початку.
Думаю, все залежить від людини, від її порядності. У когось є сором і совість, у когось ні, хтось може приглушити свою хіть і блуд, а ось хтось не в змозі.
І жив, а щасливий не був.
Правильно люди кажуть, що треба любити себе, а якщо роботу, то для душі (щоб сили залишалися для любовних втіх, для вечерь при свічках), якщо вбрання, таке наймодніше (на собі не економити!).
Важливим є регулярне відвідування салонів краси, а він нехай усе це забезпечить, а не на дивані лежить.
Не треба звалювати всю відповідальність на себе, тоді й у нього не залишиться ні часу, ні сили на інших жінок.
Але я це зрозуміла лише зараз.
Автор:Оксана
