Олеся завжди була романтичною натурою. Вона вірила в казки, вічну любов і великий сенс кожної зустрічі. Проте реальність іноді сильно відрізнялася від мрій.
Мати часто говорила їй, що життя не можна будувати все на ілюзіях, що потрібно бути практичною, обачною, обирати партнера за розумом і не йти за емоціями. Але Олеся завжди прагнула відчути магію життя, навіть якщо це означало йти на ризик.
Вона познайомилася з Романом через спільних друзів. Спочатку це було просто — вечірки, прогулянки, легкі розмови про майбутнє. Роман був молодий, енергійний, з приємним виглядом і здатністю зачаровувати.
Вони розмовляли про все на світі, сміялися разом, і Олеся відчувала, що він був саме тим, кого вона давно шукала. Хоча й не була впевнена у своїх почуттях до нього, Олеся все ж вирішила, що це шанс, який варто спробувати. Зрештою, він був гарним хлопцем, і він її любив. Чому б не дати цьому шанс?
Коли Роман запропонував їй одружитися після кількох місяців стосунків, Олеся не могла відмовити. Можливо, вона навіть хотіла знайти цей захист і спокій, який обіцяв їй шлюб.
Мати Олеся була проти цього шлюбу, і не приховувала свого обурення.
— Ти не знаєш цього хлопця достатньо добре! Ти навіть не розумієш, що ти робиш! — повторювала вона кожного разу, коли мова заходила про Романа. — Ти не можеш одружитися на ньому просто тому, що тобі подобається його усмішка! Не поспішай, дочекайся. Життя не таке вже й казкове.
Але Олеся була вперта, як і завжди. Вона вирішила йти за своїм бажанням і не слухати застережень матері. Що ж, це був її вибір, і вона була готова прийняти його.
Після весілля, коли всі емоції трохи вляглися, Олеся зрозуміла, що насправді вона майже нічого не знала про свого чоловіка. Роман був чудовим у соціальних ситуаціях, він добре виглядав і завжди мав відповіді на всі запитання.
Але в приватному житті він був зовсім іншим. Вони не розуміли один одного, і це ставало все очевиднішим з кожним днем. Роман був дуже закритим, часто вживав оковиту, і його ставлення до родини Олеся викликало в неї певне занепокоєння.
Кожен раз, коли вона намагалася поговорити з ним про стосунки, він намагався змінити тему або запитував, чи не готова вона мати дітей.
Але ці питання здавалися їй неприродними. Вона не була впевнена в тому, чи хоче вона бути матір’ю прямо зараз. Здавалось, що між ними більше не було місця для справжньої близькості, і Олеся почала сумніватися в правильності свого вибору.
Незабаром після весілля, коли Олеся влаштувала вечерю в родинному колі, її сестра почала питати:
— Ти не чекаєш на дитину, Олеся? Бо мені здається, що ти виглядаєш якось дивно.
Олеся не знала, як відповісти. Вона відчула, як її обличчя почервоніло, і мовчки посміхнулася, даючи відповідь, що наразі у неї немає таких планів.
Всі погляди родини спрямувалися на неї. Тоді мати зауважила, що вона завжди відчувала, що цей шлюб не призведе до нічого хорошого.
Олеся зрозуміла, що це починає нагадувати випробування, яке її сім’я влаштовує для її вибору, і вона вирішила піти з дому і поговорити з Романом.
Того вечора, після розмови, Олеся зрозуміла, що ситуація складніша, ніж вона могла собі уявити. Вона запитала його безпосередньо:
— Чому ти так швидко хочеш дітей? Чи ти впевнений, що ми готові до цього?
Роман замовк на кілька секунд, а потім сказав:
— Це не про дітей. Це про нас. Я просто не знаю, як це пояснити, але мені здається, що ми стали чужими один для одного. Ти змінилася, Олеся.
Ті слова відклалися в її голові. Виявляється, це не лише Олеся не розуміла його, але й він сам почав сумніватися в їхньому спільному майбутньому.
Всі ці місяці їхнього шлюбу виявилися лише уявною гармонією, яку вони намагалися створити, зберігаючи видимість, а не справжні стосунки.
У день, коли Олеся сиділа на дивані, роздумуючи про своє життя, вона отримала телефонний дзвінок. Це була її сестра.
— Олеся, ти повинна знати правду. Твоя мати розповіла мені, що Роман не зовсім той, ким здається. Він був одружений раніше, і має дитину, якій не допомагає. Він тільки вдавав, що це все нове для нього.
Олеся відчула, як усі її страхи стали реальністю. Вона не могла повірити своїм вухам. Виявляється, Роман мав своє життя до того, як познайомився з нею. І все це приховувалося за красивою усмішкою і обіцянками.
В той момент Олеся зрозуміла, що цей шлюб був для неї початком важкого та непростого уроку. Вона вирішила встати і зробити крок до зміни свого життя.
Того вечора вона вирішила залишити Романа. Вона подала заяву на розлучення, а на ранок вже повернулася до своєї родини.
Мати і сестра, хоча й мали свої сумніви, нарешті зрозуміли, що все відбулося саме так, як повинно було статися. Олеся зрозуміла, що не можна поспішати з вибором партнера, навіть якщо це вдається на перший погляд.
Тепер вона була готова до нового початку — без зайвих ілюзій і з надією на те, що справжнє щастя чекає на неї попереду.
Галина Червона
