Вісім років тому я закохалася, як закохуються в перший раз, тобто без розуму, без оглядки. Закохалася в одруженого чоловіка, старше мене набагато, у якого була сім’я і діти. Більше, ніж я сама себе дорікала за ці роки, мені вже ніхто не скаже, так що говорити про розбuту сім’ї не потрібно. Тим більше, що я її не розбиuвала. Джерело
Я любила і вірила, що він живе тільки заради дітей, що його дружина – чужа людина, з якою не було ні дня радості, що для нього важливо підростити дітей, і тоді ми з ним будемо щасливі. Я і сина нарoдила тому, що він так красиво розповідала про наше майбутнє життя і сім’ї.
читайте також: Пляцок ” Хрещатий Яр”. Коли спекла вперше, чоловік не одразу й повірив що то я. Він мега смачнезний
Проти дитини він не заперечував, але визнати офіційно батьківство побoявся, сказав, що не потрібно розмов, хіба мало що. Матеріально допомагав, з дитиною грав, коли приходив до нас, але коли малюк назвав його татом, тут же поправив: «Я не тато, я дядько!». І вибачається голосом сказав мені, що поки це рано, пізніше …
Так пройшло 8 років. Я була вірною дружиною, хоч і без штампа в паспорті. Я звикла до самотніх вечорами і свят, Хоча, якби не син, то не знаю, як би я прожила стільки років практично на самоті. Я ніколи нічого не вимагала від свого чоловіка, не просила, що не дорікала. Просто чекала і вірила, що скоро настане час, коли ми будемо жити однією дружною сім’єю.
А тепер мій чоловік розлучається з дружиною. Розлучення тягнеться вже третій місяць, і ініціатором був не він, а його дружина, викрила його в подружній зраді. Ні, не зі мною, а з молоденькою секретаркою. Так все банально і непривабливо склалося. І адже дізналася про зраду я від нього самого, коли він прийшов обурений, що його дружина посміла сама, першою подати на розлучення.
Третій місяць він ділить майно зі своєю дружиною, а до мене приходить, щоб вилити потоки лaйки на неї. Я його слухаю і думаю: «Невже з цим чоловіком я вісім років мріяла поєднати життя?» Це навіть не назвати розчаруванням – це просто розуміння того, що кращі роки пройшли марно.
Хоча ні, так би мовити буде неправильно, адже, завдяки йому у мене є синочок, моя радість і щастя. Але я вирішила, що за цей подарунок вже розплатилася своєю вірністю і любов’ю. А зараз я слухаю чоловіка, про який мріяла, і розумію, що він мені зовсім не потрібен. Більш того, він чужий і незрозумілий … і неприємний.
У перші роки наших зустрічей я, коли думала про його дружину, то сприймала її, як перешкоду наше щастя. Ну, якщо він її не любить, нехай ця жінка відпустить його до мене. Адже не можна насuльно утримувати людину, яка прагне до іншої ?! А тепер розумію, як вона всі ці, і, напевно, не тільки ці, роки стрaждала від його зрад, від байдужості і брехні. І я зі своєю любов’ю теж додала їй стрaждань.
Але що було, то було – я не каюсь, бо, мабуть, на роду мені так судилося. Адже я в 20 років закохалася і до 28 ось так прожила – і одна, і не одна, і не дружина, і не зрозумій хто. Але було ж і гарне у нас. Так що, якщо бути чесною, то я крім себе самої нікого не звинувачую. І те, що я 8 років вірила і чекала – теж сама винна. Я тільки зараз зрозуміла, що якби дружина не захотіла розлучитися, він би ніколи не пішов від неї. Тобто, я б, напевно, до кінця життя ось так би вірила його розповідями про майбутнє сімейне життя і кувала б на самоті від зустрічі до зустрічі.
Але тепер ми з моїм малюком починаємо нове життя. Два дні тому я сказала своєму чоловікові, що більше не хочу ніяких планів і ніякого сімейного з ним щастя. І нехай він розлучається, одружується, робить, що хоче, а у нас з сином – своя дорога. Може, я б ще й передумала, але він влаштував такий скандал, що тільки зміцнив мене в моєму рішенні. Найнеприємніше було, що він став погрожувати відібрати дитину. Довелося запитати, хто він цій дитині, адже батьком у Свідоцтві про народження записаний мій батько, і батькові теж його.
Ось так і закінчилася моя довга таємна любов. Найкраще – це мій син, а погане – це розчарування. І шкода, що стільки років пройшло. Я б порадила жінкам, які в такому ж становищі, як я – менше вірте обіцянкам. Якщо чоловік щось вирішує, то він відразу робить. А якщо все тягне, значить, його влаштовує так, як є. І чим більше ви чекаєте, тим менше у вас шансів, що чогось хорошого дочекаєтеся.
Ну, чого я дочекалася? Що він мене зрадив з іншою, яка на 10 років молодша за мене? А то, що він приходив і про розлучення розповідав, дружину лаяв і одружитися обіцяв, так впевненості, що він це мені одній обіцяє, тепер теж немає.
І любов теж кудись поділася … Нічого, буде і на нашій з сином вулиці свято. А ні, так і самі проживемо! Впораємося!
колишня коханка
