fbpx

Ось воно – моє дзеркало і мій страх самотності. Зустрічаюся з одруженим, щоб не було самотньо. Знаю, що подобаюся йому

Зі мною випадково познайомився чоловік дуже поважного віку. Одружений.

Я навчалася ще на курсах в інституті культури. Людина публічна і певною мірою впливова.

Ми з ним почали спілкуватися, і в розмові він не раз відкрито говорив, що я йому подобаюся.

Відповідно думала і думаю, що подобаюся, як співрозмовник, але не більше.

Симпатичною дівчиною себе не вважаю, як і талановитою, але вдало працюю у сфері мистецтва і не рідко чую на свою адресу похвали від видатних людей, але моя самооцінка від цього не піднімається.

У вільний час ми часто спілкуємося телефоном, іноді зустрічаємося, але я не можу зрозуміти, чого він від мене хоче.

Його часто оточують молоді дівчата, які готові на все заради ролі.

Але помічаю, що він до мене ставиться дуже ніжно і особливо, знаючи його складний характер, довіряє всі свої таємниці та секрети.

Я з ним теж спілкуюся відверто.

Ми створили дивну дружбу, в якій він мене привчив до себе, і тепер якось важко: без нього важко, з ним теж важко, тому що немає майбутнього.

До нього я жила справжнім, вільним, незалежним життям, а тепер не можу розібратися і хочу повернутися до минулої свободи.

Дуже ревную до інших дівчат, але ніколи цього не показувала, але з гумором підколювала.

Сьогодні на емоціях сказала, що думаю і у відповідь почула таку фразу: «незручна жінка потрапляє у незручні ситуації».

Звичайно, приємно бачити і чути: «Для мене подарунок — спілкування з тобою», чи прояв якоїсь ніжності, але я вже сама заплуталася.

До нього в мене не було жодних стосунків.

Він мій перший чоловік. Він одружений.

Йти з сім’ї не збирається. За три з половиною роки жодного разу в нього нічого не попросила.

Я продумала такий варіант розвитку наших подальших стосунків, аби розбігтисяти.

Він мені говорить:

Ти найнадійніша, яка в мене в житті була і т д.

Я відповідаю: “Ти дуже поганий друг і мені це не цікаво”.

А сама думала – ось воно – моє дзеркало і мій страх самотності.

Навіщо мені одружений, навіть якщо він відкриє мені бізнес, буде возити на море, дарувати подарунки.

Якщо я заслуговую на своє щастя. Не хочу більше розбивати чужу сім’ю.

You cannot copy content of this page