Ангеліна була найбільшою дівчинкою в класі, і через те сильно переживала. Вона і так завжди носила взуття на низькій підошві, але від хлопців в класі все рівно була трішки вищою.
І через це напевно вона була дуже скромною та намагалась ніколи не виділятися. Але її за добрий характер та чуйність любили всі однокласники та ніхто її не дражнив.
Ангеліна здебільшого сама себе накручувала, та думала, що ніколи заміж не вийде. Коли її наближався 30-й рік народження, Ангеліна вирішила хоча б мати дитину, раз уже не буде мати чоловіка та нормальну сім’ю.
Як на диво мати її підтримувала, та допомогла доньці, діставши путівку до однієї бази відпочинку. Приїхавши Ангеліна одразу пішла в перший вечір на вечірку, яку там організовували.
Там вона одразу вибрала чоловіка, хоч він був нищий зростом, проте вільний. Пофліртувала з ним як могла і провела з ним декілька ночей підряд в надії що невдовзі, відчує себе в особливому стані.
Вищі сили почули Ангеліну, вона і справді відчула себе при надії і через дев’ять місяців появилася дівчинка.
Ніхто не засуджував Ангеліну, всі розуміли її ситуацію, а навпаки раділи за неї.
А сама Ангеліна була на сьомому небі від щастя. Жила Ангеліна скромно, отримувала допомогу на дитину, працювала в невеличкій фірмі.
На роботі її поважали, і з сусідами Ангеліна завжди була в хороших стосунках. А що ж її іще бажати, донечка підростає, мати поруч допомагає.
Але доля для Ангеліни підготувала подвійний сюрприз. Дочка Ангеліни Настя, вже навчалася у сьомому класі і дружила з хлопчиком, який теж жив без батька, тільки з мамою та молодшою сестрою.
І так склалося що їхня мати занедужала і її не стало. І Настя навіть нічого не кажучи привела до квартири Ігоря з з молодшою сестричкою.
Звісно, серце ж не камінь, і Ангеліна залишила їх у себе. В дитячий будинок вона їх не віддала, а з допомогою знайомої оформила на них опікунство. Ось так і вийшло що стала Ангеліна багатодітною мамою як колись І мріяла. Всіх жінка виростила, підняла на ноги, мати її звичайно, як могла допомагала.
Але крім матері її ще допомагали і інші небайдужі люди, хто чим міг. Все склалося в них добре.
Зараз уже через роки, діти самі відвідують свою матусю Ангеліну та привозять її багато гостинців та онуків поняньчити.
Ось як буває в житті, напевне і справді Господь знав до чиїх дверей дітей підвести. І діти отримали матір і Ангеліна радість та турботу на старості літ.
Любі читачі, кого на вашу думку важливо мати у життю чоловіка все ж чи може як у Ангеліни троє чудових дітей? Діліться своїми коментарями та пишіть нам по адресу: [email protected]
Ваша, Віра Лісова.
