До сих пір не розумію, як це сталося. Я не розлюбив дружину. Просто почав спілкуватися в соціальних мережах з цікавою ефектною дівчиною. Розповідав, що життя стало занадто звичним і рутинним; що діти непомітно виросли і не потребують в мені, як раніше. Зустрілися і закрутився роман.
Ірина, так звуть мою коханку, виявилася дуже розуміюча і терплячою. Ми багато розмовляли. З нею я заново відкривав місто, з його новими кафе і ресторанами. Згадував, як добре цілу ніч провести в обіймах.
Два роки було все ідеально. Батьки переїхали в передмістя, і мені не складало жодних проблем виділяти час для Ірини, прикриваючись поїздками і допомогою їм. Потім я повертався в сім’ю допомагати дружині, намагатися в чомусь переконати сина і дізнатися, як справи у принцеси-доньки. Але, через два роки все стало змінюватися не в кращий для мене бік.
Іра вирішила, що хоче дитину і свою сім’ю. Зізнатися, я не готовий до цього. Пояснив, що все це дуже невчасно. Але, вона нічого не хоче слухати. Почали відбуватися просто неприпустимі речі. Якщо я не приїжджаю до неї хоч один день, вона влаштовує скандал і страшенно ревнує. Абсолютно спокійно дзвонить тоді, коли вважає за потрібне. На мої заперечення, що я не хочу поки афішувати наші з нею стосунки, просто закочує істерику. Взяла моду серед ночі надсилати всякі компрометуючі СМС. Так що, на ніч мені доводиться просто вимикати телефон.
Але, особливо засмутила мене остання подія. Вона прийшла в мій офіс в дуже відвертому вбранні і попросила приділити їй час. Добре, що я швидко зорієнтувався і вивів її в коридор, а потім швиденько забрав в кафе на перший поверх. Мені коштувало величезних зусиль вислухати її, стримуючись, щоб не нагрубити у відповідь, пообіцяти, що ми обговоримо все ввечері, викликати таксі і відправити додому.
Коли я повернувся, мені довелося брехати, що це одна навіжена клієнтка. Але, я бачив по обличчях, що колеги-хлопці не зовсім повірили словам. У них на губах була посмішка, хоча ніхто нічого не сказав. Слава Богу, що у нас чисто чоловічий колектив і ні з ким з них моя дружина близько не спілкується. Але, тепер я не знаю, як запрошувати дружину на корпоративи. Ще чого доброго, хтось скаже зайве під час застілля. Або натякне на незвичайну гостю.
Сказати чесно, не хочу розлучатися з Іринкою. Вона дуже красива і ефектна дівчина. Поруч з нею я знову відчуваю це життя, як двадцять років тому. І мені дуже комфортно з нею. Але, її витівки починають набридати.
З дружиною давно немає такий почуттів. Дружина, перш за все, перевірена роками людина. З нею ми починали з нуля. Вона не заслуговує зараз розлучення і розділу майна, та й я не хочу цього. Добре відпочити можу тільки вдома, у звичній обстановці. Навіщо це міняти?
Крім того, у нашого сина зараз складний вік і нас дуже не влаштовують деякі його друзі. Поки що вдавалося переконувати його по ряду слизьких питань. Він мені довіряє. Але не знаю, чи залишиться ця довіра в разі, якщо він дізнається про коханку. Крім того, я боюся, що мене не зрозуміє дочка. Не хочу, щоб вона образилася і перестала спілкуватися.
Ось так я опинився в складному становищі і не знаю, що робити. Мене влаштовувало все, що було в перебігу останніх двох років. Не розумію, чому коханка виходить з-під контролю і чому їй раптом так захотілося офіційного статусу. Вона знала про мій шлюб, я ніколи нічого їй не обіцяв.
Фото ілюстративне
