Особлива – Сторінка 242 – Тільки для жінок

— Ну все, подруго, з завтрашнього дня я у відпустці, — із щасливою посмішкою сказала Саша Громова, коли дівчата в обідню перерву пили каву. — Їхати нікуди не збираюся, буду блаженно нудьгувати біля телевізора. Тож приходь в гості, у мене є варення з айви, смачне-е. Але, якщо принесеш тортик, не ображусь. — Подруга прийшла у гості, але не в ту квартиру.

— Ну все, подруго, з завтрашнього дня я у відпустці, — із щасливою посмішкою

— Я — бізнес-леді, — спокійно виправила вона. — І зараз я пропоную тобі угоду. Птаху не потрібні твої жалюгідні залишки грошей. Йому потрібна твоя мережа підставних компаній, через які проходять державні тендери на будівництво доріг. Підпиши папери на передачу прав власності мені — як «незалежному інвестору» — і Птах дозволить тобі піти. Живим. Навіть з невеликим чеком на дорогу

Нічний Київ за вікном кабінету на 42-му поверсі нагадував розсипані діаманти на чорному оксамиті.

На день народження Олександри Василівни зібралася вся родина. Діти, онуки, тільки чоловік десь затримався, пішов за букетом. У двері несподівано задзвонили. Іменинниця відчинила й здивувалася. На порозі стояла симпатична жінка, яка заявила, що у неї кохання з її чоловіком і вона збирається його забрати з сім’ї. Сцен не було, сварок теж, тільки пані раптом передумала.

На день народження Олександри Василівни зібралася вся родина. Діти, онуки, тільки чоловік десь затримався,

— «Нахлібники»? Він назвав моїх дітей нахлібниками? — вона примружилася. — І що це означає юридично?

Це історія про те, як холодний блиск золота засліпив материнське серце. У родині Завадських

Все життя Лізи батьки ставилися до неї так, ніби вона “перший млинець”, який ніколи не виходить. Вони в усьому їй відмовляли, в той час, як у брата було все. Тільки коли батькам потрібна була допомога, все пішло не за їх планом.

Все життя Лізи батьки ставилися до неї так, ніби вона “перший млинець”, який ніколи

Так Галина зі своєю колодою в оці життя ціле прожила, поки чужу смітинку шукала в інших очах

Це була субота — день, коли в селі повітря зазвичай дрижить від запаху свіжоспеченого

Степан забув про двадцяту річницю весілля. Взагалі. Він прийшов додому з напоєм, чипсами, а там — свічки, стіл накритий на дванадцять персон і теща у вечірній сукні. Тепер Степан має за десять хвилин придумати “геніальний подарунок”, який він нібито “заховав у надійному місці”, але насправді це місце — магазин заправки за рогом…

Степан забув про двадцяту річницю весілля. Взагалі. Він прийшов додому з напоєм, чипсами, а

«А Федя, виявляється, глибоко одружений…» — зітхала Свєтка, сидячи на лавці в сквері й стискуючи в кишені направлення до лікарні.

«А Федя, виявляється, давно одружений…» — зітхала Свєтка, сидячи на лавці в сквері й

— Гей, дід, що ти там робиш біля моєї машини? Відійди, поки я охорону не викликав. Дивись мені, подряпину зробиш — квартиру продаси, не розплатишся!

— Гей, дід, що ти там робиш біля моєї машини? Відійди, поки я охорону

Бабуся сама ростила онучку й дала їй все, що тільки могла. Жили скромно, родичі не допомагали. Коли бабусі не стало, виявилося, що квартиру вона віддала родичам, а онучці залишила несподіваний спадок.

Бабуся сама ростила онучку й дала їй все, що тільки могла. Жили скромно, родичі