Особлива – Сторінка 241 – Тільки для жінок

— Марино, я вирішив. Час припинити це безладдя. Я зроблю там «чоловічу печеру». Професійний більярдний стіл, стійка з темного дуба, міні-бар і, звісно, два шкіряних крісла, щоб можна було з друзями обговорювати фінал чемпіонату в тиші. Це буде територія свободи.

— Марино, я вирішив. Час припинити це безладдя. Я зроблю там «чоловічу печеру». Професійний

— Клянуся, — сказав тоді Андрій, жартівлио впоклавши руку на пульт від телевізора, — що не подивлюся «Тіні Вестмінстера». жодної секунди без тебе. Навіть якщо ти будеш у відрядженні. — І я клянуся, — відповіла Марина, притиснувши до грудей миску з попкорном. — Це буде наше спільне свято. Спільне просування лабіринтами детективної думки.

— Клянуся, — сказав тоді Андрій, жартівлио впоклавши руку на пульт від телевізора, —

— Андрійчику, а познайомся мене вже зі своєю мамою, — промуркотіла Христина, розглядаючи себе у вітрині дорогого бутіка. — Треба ж знати, хто виховав такого принца.

— Андрійчику, а познайомся мене вже зі своєю мамою, — промуркотіла Христина, розглядаючи себе

— Олено, нам потрібен хаскі, — заявив він, відставляючи чашку. — Уяви: ранок, мороз, я біжу парком, а поруч — вірний вовк, блакитні очі, воля до життя! Собака — це ж друг, це дисципліна, це… чоловіча солідарність.

— Олено, нам потрібен хаскі, — заявив він, відставляючи чашку. — Уяви: ранок, мороз,

— Доброго дня, мамо. А ми тут згадуємо старі добрі часи. — Хто тобі мама?! — Марія Іванівна вмить опинилася поруч і буквально за лікоть відштовхнула дівчину від сина. — Ану прибери свої лапи від моєї дитини! Ти як сюди пролізла?

Підготовка до весілля Степана та його нареченої Марії нагадувала налагоджений механізм, аж поки в

— Ну все, подруго, з завтрашнього дня я у відпустці, — із щасливою посмішкою сказала Саша Громова, коли дівчата в обідню перерву пили каву. — Їхати нікуди не збираюся, буду блаженно нудьгувати біля телевізора. Тож приходь в гості, у мене є варення з айви, смачне-е. Але, якщо принесеш тортик, не ображусь. — Подруга прийшла у гості, але не в ту квартиру.

— Ну все, подруго, з завтрашнього дня я у відпустці, — із щасливою посмішкою

— Я — бізнес-леді, — спокійно виправила вона. — І зараз я пропоную тобі угоду. Птаху не потрібні твої жалюгідні залишки грошей. Йому потрібна твоя мережа підставних компаній, через які проходять державні тендери на будівництво доріг. Підпиши папери на передачу прав власності мені — як «незалежному інвестору» — і Птах дозволить тобі піти. Живим. Навіть з невеликим чеком на дорогу

Нічний Київ за вікном кабінету на 42-му поверсі нагадував розсипані діаманти на чорному оксамиті.

На день народження Олександри Василівни зібралася вся родина. Діти, онуки, тільки чоловік десь затримався, пішов за букетом. У двері несподівано задзвонили. Іменинниця відчинила й здивувалася. На порозі стояла симпатична жінка, яка заявила, що у неї кохання з її чоловіком і вона збирається його забрати з сім’ї. Сцен не було, сварок теж, тільки пані раптом передумала.

На день народження Олександри Василівни зібралася вся родина. Діти, онуки, тільки чоловік десь затримався,

— «Нахлібники»? Він назвав моїх дітей нахлібниками? — вона примружилася. — І що це означає юридично?

Це історія про те, як холодний блиск золота засліпив материнське серце. У родині Завадських

Все життя Лізи батьки ставилися до неї так, ніби вона “перший млинець”, який ніколи не виходить. Вони в усьому їй відмовляли, в той час, як у брата було все. Тільки коли батькам потрібна була допомога, все пішло не за їх планом.

Все життя Лізи батьки ставилися до неї так, ніби вона “перший млинець”, який ніколи