Особлива – Сторінка 301 – Тільки для жінок

Андрій ковтнув шматок вареника і зиркнув на матір. “Мамо, а якщо я замерзну? Річка ж крижана, як лід у холодильнику. Отець Василь каже, що в цей день вода не холодна – вона тепла від Божої благодаті. А якщо боїшся, то візьми з собою друзів

У маленькому селі над річкою Случ, де зими були такими суворими, що навіть вовки

Вони були домашніми котами. Колись. Поки господарі не вирішили переїхати в іншу країну та не виставили їх на вулицю… Сірий кіт і така ж сіра кішка. І, без сумніву, вони не вижили б, якби не прибились до магазину елітних напоїв, де працювала прибиральницею баба Котя. Так її всі називали, бо любила котів і годувала всіх, наскільки вистачало її малої зарплати.

Вони були домашніми котами. Колись. Поки господарі не вирішили переїхати в іншу країну та

Після неприємної ситуації в лікарні, жінка вирішила переїхати жити в село. В електричні вона зустріла чоловіка, який як дві краплі води був схожий на її Івана. Тільки Івана вже як кілька років не було на землі.

Після неприємної ситуації в лікарні, жінка вирішила переїхати жити в село. В електричні вона

— Знаєш що, внучку мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до дочок більше не поїду, ні по друзях та подругах тинятись не стану. І діда якогось мені шукати не треба. Дивись-но, що видумали! Заміж мене видати на старості літ!

— Знаєш що, внучку мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант

— Сором з чужим чоловіком спати, а не з вільним познайомитися. Ніхто тебе до нього в ліжко не тягне. Поїдемо, тобі кажу, адже у Люби моєї день народження.

— Сором з чужим чоловіком спати, а не з вільним познайомитися. Ніхто тебе до

«Думала, як на пенсію вийду — мій чоловік мене по морях возитиме… А він і не пам’ятаю, коли востаннє зі мною спав. Усі гроші — онукам. Добре хоч тридцять тисяч щомісяця приносить. Через три роки на пенсію піде. Легше стане… Хоча працювати він і далі буде.

«Думала, як на пенсію вийду — мій чоловік мене по морях возитиме… А він

Жінка вважала, що головне в житті — мати корисні контакти. На свій ювілей вона запросила всіх “важливих” гостей, але публічно образила невістку, яка була простою швачкою. Саме в цей день жінка зрозуміла, що важливіше в житті зовсім не зв’язки

— І щоб нарізка була не як минулого разу — прозора, наче її вкрали,

– Іване, я ж тебе з малечку на руках носила, коли батька не стало. Ти казав “мама” мені… – Не казав я “мама”! – крикнув Іван. – Ти мачуха! Іди собі, не заважай. Вона пішла, хитаючись. А ввечері Іван сказав Олені: – Добре, що пішла. Не люблю, коли приходить. Стара хата її нагадує – бідність

У маленькому провінційному містечку, де вулиці ще пам’ятали старі бруковані дороги, а будинки тулилися

Після тридцятирічної мовчанки колишньої дружини Оксани, тут раптом дзвінок, от Степан і подумав, що то запрошення на поминки

Степан сидів у своєму старому кріслі-качалці на веранді, дивлячись, як сонце повільно ховається за

— Я вас усіх дощенту знищу! Ще ви в мене поплачете! — шалено вигукувала братова

— Я вас усіх дощенту знищу! Ще ви в мене поплачете! — шалено вигукувала