Особлива – Сторінка 380 – Тільки для жінок

Напередодні, на останньому молебні, Надія пообіцяла Богові, що простить сина. Залишалося тільки вірити, що й Бог пробачить.

Напередодні, на останньому молебні, Надія пообіцяла Богові, що простить сина. Залишалося тільки вірити, що

– Андрій відштовхнув мене! Спочатку заявив, що цього не може бути, що ми ще встигнемо, а потім почав переконувати мене, що дитина нам не потрібна. Але це ще не найгірше. Він звинуватив мене у зраді!

«Я чекаю на дитину» Ця коротка фраза занурила затишну кухню у глибоку, вагому тишу.

– А де моя подарункова рукавичка, тут тільки одна? Я щодня зранку до вечора сиджу з Матвійчиком, то хіба не заслужила на маленький подаруночок?- зі справжнім та розчаруванням спитала Тамара Андріївна у невістки

Тамара Андріївна сиділа на низенькому табуреті біля батареї, тримаючи в руках одну-єдину темно-бордову рукавичку

— Мало того, що твій Костя — не нашого кола, так він ще й розлучений!— кричала Елла Борисівна того дня, коли дочка познайомила її з майбутнім чоловіком

Вибір Анни привів матір у лють. — Мало того, що твій Костя — не

Тієї ночі йому приснилася Юлія. Вона плакала. Він намагався заспокоїти, але вона відсторонялася. Коли він запитав, що сталося, вона відповіла: “Навіщо ти ображаєш Маринку? Вона два дні голодна.” Він зовсім забув про дівчинку.

Тієї ночі йому приснилася Юлія. Вона плакала. Він намагався заспокоїти, але вона відсторонялася. Коли

– Світлано Богданівно та як ви могли, я ж дітям хотіла кашу з молоком зварити – Христино, та чого ти кричиш мені у трубку, я ж тільки трохи взяла, для своєї кішки Соні – Трохи, та ви майже все забрали, я не то що кашу не зварю, а й просто напитись дітям не маю що дати

Христина стояла посеред кухні в старенькому халаті, з телефоном, притиснутим до вуха плечем, і

Те, що в чоловіка є інша, її не здивувало. Всередині вона давно була до цього готова. Адже в неї немає дітей, а йому так хочеться дитини

Тетяна накривала на стіл для сніданку і, як завжди, віддано дивилася на чоловіка, очікуючи

Пані Оксана у свої 55 років без чоловіка та дітей писала гріховні повідомлення одруженому чоловіку. Це застукала дружина

Оксана була порядною пані. У їхньому маленькому містечку, де всі знали одне одного, вона

– Яно… — голос Зінаїди Степанівни тремтів від образи, — ти що, тепер навіть привітатися не даєш дитині з бабою? У моєї доньки вже є батько, надійний і той хто завжди поряд – видала Яна колишній свекрусі

Зінаїда Степанівна стояла біля під’їзду, тримаючи в руках пакет із свіжими пиріжками, які спекла

Весь вечір до Нового року мама зі мною не розмовляла, а я боявся сказати, що просто хотів її порадувати. Після того, як на війні не стало батька, вона рідко посміхалася, а нам дуже хотілося бачити її веселою

Іра важко зітхнула. Новий рік доведеться зустрічати в гуртожитку. Останній іспит призначили на 30