Особлива – Сторінка 393 – Тільки для жінок

— Сергію, я ніколи не розповсюджувався про свої справи. Мій «заводик», як ти любиш називати те підприємство, де я працював, не такий вже й маленький. І банківська група, в якій ти займаєш таку високу посаду, — лише частина нашого сімейного холдингу.

— Сергію, я ніколи не розповсюджувався про свої справи. Мій «заводик», як ти любиш

— Сім’я — це коли не ховають коханок і не слухають маму, як оформити довіреність на квартиру дружини, — сказала вона. — Іди, Максе. Не треба робити вигляд, що тобі боляче

— Це не ти мене утримуєш, зрозумів? — її голос тремтів не від слабкості,

– Ти хоча б приведи себе до ладу, щоб не ганьбила мене, щоб не говорили що жінка Тараса виглядає так як ніби з курника вийшла.-Доню ти не слухай його, все в тебе добре, Тарас просто боїться, що ти зустрінешся з Богданом

Марта стояла посеред кухні з мокрими від сліз очима й дивилася на батька так,

– Доню кажу чесно мені не вистачає грошей на життя. Можеш мені надсилати щомісяця 3000 грн.- А чому я? Я ж не твій син, якому ти відписала квартиру

«Доню, кажу чесно, мені не вистачає грошей на життя. Можеш мені надсилати щомісяця три

— Ну як же так, Гено? У твого старшого брата трикімнатна квартира, а в тебе нічого немає. Навіть цю халупу і ту на тебе не хочуть оформити.

— Ну як же так, Гено? У твого старшого брата трикімнатна квартира, а в

– Наступного разу будь ласка готуйся краще, чим тільки кава з тортом, а то більше взагалі не приїду – незворушно заявила сестра Христині

Кафе «Ластівка» стояло на розі старої брукованої вулиці, де навіть взимку пахло булками з

Софія Пилипівна стояла посеред хати, тримаючи дівчину за плечі, ніби показувала на ярмарку теличку. «Оце – Олена. Добра дівчина. Здорова. Молода. Двадцять три тільки. І головне – вона згодна»

Мар’яна стояла біля вікна і дивилася, як по розбитій сільській дорозі повільно під’їжджає біла

У Марини перехопило подих від образи. Вона стільки років збирала гроші, відмовляла собі в усьому. Батьки віддали останні заощадження, аби допомогти дочці. І тепер наречений заявляє, що її квартира — це проблема.

У Марини перехопило подих від образи. Вона стільки років збирала гроші, відмовляла собі в

Олена повільно встала з-за столу. Молодша донька підняла голову, подивилася на батька. Того вечора вона назавди викреслила його зі свого життя і маму також

Олена сиділа на краєчку дивана у своїй однокімнатній квартирі й дивилася на телефон. Мати

— Ти хотів мене провчити, так? — Ольга зробила крок ближче. — Показати, як мені без тебе. Думав, я благатиму повернутися. Ось тільки прорахувався. Тиждень по чужих кутах тинявся, друзів дістав, а я тут спокійно жила. Навіть краще, ніж зазвичай.

— Ти хотів мене провчити, так? — Ольга зробила крок ближче. — Показати, як