Особлива – Сторінка 399 – Тільки для жінок

— Ми живемо в одному дворі, усі сусіди всіх знають. Коли ти бігав до Лариси, ти ж не думав, як це вплине на дітей, коли все випливе назовні. Софія ще мала, а Єгор усе чудово розуміє. Ти серйозно вважаєш, що йому приємно бачити тебе поруч із Ларисою? Слухати насмішки сусідів, шпильки друзів та однокласників? Тож не чекай від сина розуміння.

— Ми живемо в одному дворі, усі сусіди всіх знають. Коли ти бігав до

«Тобі доведеться написати пупсику ще раз», — спокійно сказала дружина. «Боюся, вона не отримала твого послання»

Оля мила посуд після вечері, коли телефон дзенькнув, повідомляючи, що в одному з месенджерів

– Петре, твоя дружина село зіпсує. Усі зуби повипадають. – Мамо, у тебе зуби – залізні. І ти сама торт їла. Історія про те, як невістка виявилася із сюрпризом

Марія Іванівна стояла біля плити, помішуючи борщ, і зітхала. Її син Петро вже пів

– Вітю, Вибач за такий пізній візит але я приїхав щоб з тобою порадитись. Як гадаєш, треба мені розлучитися зі своєю дружиною, ти ж її теж знаєш?

— Вітю, ти не спиш? — я тихенько прочинив двері, засунув голову в знайому

— Так, це я їй усе зіпсувала! — гордо виголосила свекруха. — Хай знає своє місце.

— Так, це я їй усе зіпсувала! — виголосила свекруха. — Хай знає своє

– Ти хоча б спробувала була зупинити Руслана? – з ноткою докору сказала свекруха Евеліні. – Марто Ігорівно, ви ж не тримаєте сміття в хаті- посміхнувшись відповіла дівчина

Евеліна стояла біля вікна своєї маленької однокімнатної квартири на Оболоні, тримаючи в руках чашку

— Мої, — кивнула Зоя. — Петра у п’ятнадцять привела у світ, Ваську — у шістнадцять, а Сашку всього три роки. Раз так вийшло, що я тут прописана, діти мають бути зі мною. То ж, Валентино Петрівно, потрібно буде вміститися. А маму я запросила, щоб вона мені з дітьми допомагала. Вам, до того ж, клопоту менше.

— Це мої діти, — кивнула Зоя. — Петра у п’ятнадцять привела у світ,

— Зовсім зазнався, синочку? Рідну сестру виставити за двері! І могли б і помінятися на квартиру. Що вам коштує?

— Зовсім зазнався, синочку? Рідну сестру виставити за двері! І могли б і помінятися

— Невже ти справді розраховував, що твоя романтика допоможе тобі заволодіти моєю квартирою? — зі здивуванням запитала я чоловіка.

— Невже ти справді розраховував, що твоя романтика допоможе тобі заволодіти моєю квартирою? —

— Я цю квартиру не просила. Я її отримала. З боргами. З сусідами, які свердлять по неділях. І я її не продам. — А я кажу — продаси, — свекруха встала, підійшла до вікна. — Бо інакше баби Галі не стане в тій старій хаті. І ти будеш винна

Злата прокинулася від дзвінка у двері. Субота, восьма ранку, за вікном ще сутінки, а