Особлива – Сторінка 400 – Тільки для жінок

— Ти кажеш, Сашку, що я «псую вам свято» своїми розмовами про гроші? Але це свято куплене за мої тридцять років роботи на півночі. І якщо для мене в цьому домі немає місця як для сестри, то я з’явлюся тут як повноправний кредитор. Збирай речі, братику, або діставай чекову книжку.

— Ти кажеш, Сашку, що я «псую вам свято» своїми розмовами про гроші? Але

— Ти кажеш, Віро, що тобі «лікар прописав» тільки парну телятину та свіжу спаржу? Цікаво, а чи прописав він тобі совість, щоб купувати це все за свою пенсію, а не за мою заначку на ліки?

— Ти кажеш, Віро, що тобі «лікар прописав» тільки парну телятину та свіжу спаржу?

— Ти кажеш, що цей будинок — твій по праву рідства? А де було твоє рідство, коли я десять років міняла тітці пелюшки? Тепер подивись на цей документ, любий. Твоє право закінчується там, де починається правда, про яку тітка мовчала до останнього дня.

— Ти кажеш, що цей будинок — твій по праву рідства? А де було

— Ти кажеш, Юлю, що це «спільне свято», бо дитина — це теж мій подарунок? Але чому на моєму торті замість моїх років — блакитний крем, а моїх гостей змушують плескати твоїм забаганкам? Вибач, люба, але сьогодні я не бабуся. Сьогодні я — ювілярка, яка закриває цей банкет.

— Ти кажеш, Юлю, що це «спільне свято», бо дитина — це теж мій

— Ви кажете, Вікторе, що ми рідні? А чому ця рідня п’є мій чай, спить на моєму дивані й забуває, що в цієї квартири є лише одна господарка? Ваша лікувальна відпустка затягнулася… Пора збирати валізи, поки я не згадала, що в мене є знайомий дільничний.

— Ви кажете, Вікторе, що ми рідні? А чому ця рідня п’є мій чай,

— Ти кажеш, Олю, що я «жадібна», бо не хочу брати кредит на твій триповерховий торт? А ти подумала, чим я буду цей кредит віддавати, коли твій чоловік через місяць забуде, якого кольору були ті серветки на столах?

— Ти кажеш, Олю, що я «жадібна», бо не хочу брати кредит на твій

— Думав, що без тебе я опинюся на вулиці? Буду благати повернутися? — я спостерігала, як перекосилося обличчя колишнього чоловіка.

— Думав, що без тебе я опинюся на вулиці? Буду благати повернутися? — я

— Петрусик мав стати зіркою! Сяяти! А ти, Даріє, перетворила його на ганчірку для підлоги! – розійшлася свекруха

— Як там твоя утриманка поживає? Таке питання мені ставили подруги. З метою вколоти

— Завтра ми переїжджаємо до мами. А в твоїй квартирі оселиться мій син! — рішуче заявив чоловік

— Завтра ми переїжджаємо до мами. А в твоїй квартирі оселиться мій син! —

— Знову в цьому дурному костюмі по квартирі розгулюєш? Ми ж удома, Марино, УДОМА! — Ігор жбурнув пульт на журнальний столик. — Чи ти себе королевою офісу уявила?

— Ти коли востаннє міняв майку? — спитала дружина у чоловіка й сіла в