— Олено, будь ласка, — сказав він. — Це ж моя сім’я! Ти зобов’язана допомогти! Ти моя дружина! Якщо ти відмовишся, я не знаю, що буде з нами далі.
— Олено, будь ласка, — сказав він. — Це ж моя сім’я! Ти зобов’язана
— Виходить, Микола з Наталею зароблятимуть гроші, а працювати за них маємо ми? Та й квартира у нас невелика: одна спальня — наша, друга, лише тринадцять квадратів, — Ігорева. Там трьом хлопцям просто не розміститися!
— Виходить, Микола з Наталею зароблятимуть гроші, а працювати за них маємо ми? Та
– На календарі ще осінь, а до нас в нашу нову квартиру на новий рік вже черга з родичів..- жалілася Мар’яна подрузі по телефону
Мар’яна стояла біля вікна своєї нової квартири, дивлячись на осіннє листя, що повільно кружляло
– Машо, а як я поясню всім, чому тебе нема на ювілеї своєї ж рідної матері? – розгублено запитав Максим у дружини
Максим стояв біля вікна їхньої затишної квартири в центрі Києва, дивлячись на осінній дощ,
— Хто батько твоєї дитини? Я тебе питаю! Від кого ти носиш дитину? — суворо запитав тато, дивлячись на вісімнадцятирічну Варю.
— Хто батько твоєї дитини? Я тебе питаю! Від кого ти носиш дитину? —
— Чому ти стоїш під сонцем, зайчику? Я ж казав, сам заїду, — чоловік Даші поцілував молоду незнайомку й допоміг їй сісти у машину.
— Чому ти стоїш під сонцем, зайчику? Я ж казав, сам заїду, — чоловік
— У вас всього і так вдосталь! — спалахувала мати. — У тебе гарна робота, нова квартира! А я? Я все життя у боргах. Цей кредит висить на мені багато років, а тут такі гроші лежать без нагляду. Я подумала, вам і так вистачить.
— У вас всього і так вдосталь! — спалахувала мати. — У тебе гарна
“У нас так заведено” – ці слова дочки завжди її дратували. Що значить “заведено”? Хто це завів? – Вікторіє, дитино моя, – відповіла мати, намагаючись стримати роздратування. – Я розумію, друзі. Але подивися: той хлопець, як його… Андрій? Він уже усю піцу з’їв! А дівчина в червоній сукні – скільки вона компоту випила? Я ж не мільйонерка, щоб усіх годувати
Марія Петрівна стояла на кухні, витираючи руки об фартух, який вже давно втратив свій
«Що ви маєте на увазі, що все вирішили?» — запитала Наталя. «Ну, як що? Я його вже забронювала, он він там стоїть! Ти можеш забути про цей червоний диван, не думаю, що він буде у твоїй маленькій квартирці! Я беру його, це буде ідеальний варіант для моєї вітальні!» — сказала Галина Іванівна, виразно підкреслюючи, що їй більше не потрібно нічого пояснювати
Наталя не любила магазини меблів. Вона взагалі не любила шопінг, але коли свекруха заявила,
— Ну все, Оленько, через тиждень побачимося! І не забудь приготувати своє фірмове м’ясо в духовці — у тебе виходить справжній кулінарний шедевр! — дзвінко щебетала у слухавку свекруха, Тетяна Іванівна.
— Ну все, Оленько, через тиждень побачимося! І не забудь приготувати своє фірмове м’ясо

You cannot copy content of this page