– Настю ти що з Максимом посварилася?- єхидна питала сусідка Вікторія.- В з чого ти це взяла? у нас усе чудово.- Ну не знаю, коли в мене з моїм було все добре то він, з усіма речами не виходив з квартири і не замовляв таксі
– Настю ти що з Максимом посварилася?- єхидна питала сусідка Вікторія.- В з чого
Лариса сиділа на кухні спершись рукою за голову і про те як би було добре перемотати час на три роки назад
Тиша на кухні була такою гучною. Лариса сиділа за столом, підперши голову рукою, і
— Таню, а ти гроші приготувала на день народження моєї доньки? — за вечерею запитала свекруха. — Ксеніє Миколаївно, я з Миколою порадилася, і ми не даруватимемо Даші грошей.
— Таню, а ти гроші приготувала на день народження моєї доньки? — за вечерею
“батько” виставив десятирічну свою дитину за двері з однією сумкою. А коли дитина виросла він вимагав грошей
«Кажуть, батьків не обирають і ми нібито зобов’язані їм до кінця життя. А якщо
— Так, я купила квартиру. Так, сама. Ні, це не означає, що тут тепер гуртожиток за родинними зв’язками!
— Так, я купила квартиру. Так, сама. Ні, це не означає, що тут тепер
– Галю, давай без драм. Я все вирішив, я йду до іншої
Чоловік пішов до іншої, а колишня дружина вперше дозволила собі жити на широку ногу
— Мамо, я програміст, мій максимум — це вправи з баклажками води, а не з цією тридцятикілограмовою залізякою! Навіщо ти купила мені кросівки, в яких можна перепливти Ла-Манш, якщо я просто хотів доспати до обіду? Твоє “здорове серце” зараз вистрибне в мене через горло від одного виду цієї скакалки!
— Мамо, я програміст, мій максимум — це вправи з баклажками води, а не
— Я вже бачила себе в черзі до райських воріт, де мені виписують премію за доброту, а виявилося, що я просто заважаю людині полювати на хрустку скоринку. Моя “благодійність” розбилася об залізну логіку бабусі, якій потрібен був свіжий багет, а не моя непрохана жалість.
— Я вже бачила себе в черзі до райських воріт, де мені виписують премію
— Ти думаєш, він просто так ходить по моїй квартирі в шортах, бо так зручно? Ні, Андрію, він просто мітив територію, показуючи, що це все ще його спальня. Він не шукав дах над головою, він шукав спосіб довести, що я все ще належу його минулому.
— Ти думаєш, він просто так ходить по моїй квартирі в шортах, бо так
— Ти кажеш, що я вільна, але кожна річ у цій кімнаті — це гачок, що тримає мене на поверхні. Це моє минуле, невже ти досі ревнуєш? Я не можу просто викинути портрет його діда, бо разом із ним я ніби викидаю частину власного життя, яку він привласнив собі назавжди.
— Ти кажеш, що я вільна, але кожна річ у цій кімнаті — це

You cannot copy content of this page